Мімікрія кремлівського бункерного щура у розпалі. Владімір Путін став блідою тінню своєї білоруської маріонетки.
Якщо Китай справді хоче миру в Україні – достатньо припинити купляти російську нафту і приєднатися до західних санкцій. Війна закінчиться на другий день.
Просто переможцями у цій війні буде весь цивілізований світ. А Пекіну потрібно, аби переможцем був Китай.
Для цього еРеФія має померти не одразу, а поступово, – крок за кроком здаючи ресурси, землю. А згодом, і суверенітет єдиній впливовій країні, яка ще намагається підбирати дипломатичні обороти на виправдання дій Владіміра Путіна.
У комуністичному Китаї вважають, що час працює на них. Відтак вони там без жодного пострілу заберуть те, що лишиться від збожеволілої недоімперії.
Ось, чому візит Сі Цзіньпіна до Путіна – це як візит Путіна до Алєксандра Лукашенка. Тільки цього разу Путін був у ролі Лукашенка.
Зовні виглядає як розмова рівних партнерів, але з цим спектаклем – цинічне пожирання хижаком ослабленої власною параноєю жертви. Аби дати жертві солодку цукерку перед пожиранням з нею говорили про "плани" й підписували документи.
У жертви знову зажевріла надія на геополітичний переділ світу. Але ця надія точно остання.
Чому? Ну, бо Сі Цзіньпін – це останній впливовий лідер, який ще говорить з путіним про плани. Решта цивілізованого світу говоритиме з ним лише про умови капітуляції.