Стаття «Хворий на шизофренію депутат від «БПП», що скоїв ДТП із жертвою, досі не покараний», яку можна прочитати --тут--, набула всеукраїнського розголосу. На сторінці у соцмережі Фейсбук, запис зібрав майже сто тисяч переглядів, дві тисячі уподобань і понад вісімсот репостів. Активне коментування й поширення статті засвідчує, що українцям небайдужа проблема вибіркового правосуддя чиновників, злочинності серед депутатів, зокрема від провладної партії.  

Були й такі, що сумнівалися у правдивості наведених доказів у вигляді сканованих документів, медичних і соціально-експертних довідок. Ми були зобов’язані провести журналістське розслідування далі, щоби, по-перше, відкинути всі сумніви й надати читачам нові докази стосовно незворотного розладу психіки Сергія Чередніченка, депутата Полтавської міської ради від «БПП» та ДТП за його участю, у наслідок чого загинула шестирічна дитина. По-друге, щоби врятувати психічно хвору людину від експлуатації політичною силою для свої цілей, за можливістю, надавши посильну допомогу в лікуванні. По-третє, щоби розібратися в ситуації і допомогти працівникам правоохоронних органів притягнути винних до відповідальності перед законом, чого вони за вісім років із моменту першого ДТП та шість років із другого не спромоглися зробити самотужки.

У рамках журналістського розслідування ми вивчаємо та перевіряємо справу й виписки з історії хвороби Сергія Чередніченка, надані головою Народної ради при Полтавській міськраді Володимиром Дащенком. Згідно з документами, до стаціонару Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені Мальцева Чередніченко потрапив 19.05.2008 року НА НАСТУПНИЙ ДЕНЬ ПІСЛЯ ВЧИНЕНОГО ДТП (надалі умовно називатимемо його першим), під час якого він був за кермом транспортного засобу. Про цю подію 2008 року за участю Чередніченка в інтернеті немає жодної інформації. Чи є вона у працівників УМВС, «Останній Бастіон» наразі з’ясовує.

Постають питання, чи були внесені до ЄРДР факти правопорушення? Чи були жертви у ДТП 18.05.2008 року за участю Чередніченка? Якщо так, зрозумілим стає факт, чому вже наступного дня Чередніченко звернувся до психіатричної лікарні, де йому констатували «різке погіршення психічного стану» та встановили діагноз «реактивний психоз». Приписавши собі психічне захворювання, можна було уникнути кримінальної відповідальності. Такий варіант розвитку подій не можна виключати з огляду на дату ДТП і дату залягання на дно психлікарні.

Кінцевий діагноз, який Чередніченко отримав у психіатричній клініці – ШИЗОФРЕНІЯ, параноїдна форма, галюцинаторно-параноїдний синдром, затяжний перебіг. Діагноз документально підтверджено і в Полтавській обласній клінічній лікарні імені Скліфосовського. Психіатр Букач Ю.М. 06.06.2008 року встановлює в Чередніченка «розлад поведінки та особистості, реактивний психоз».

Наголосимо, діагноз пацієнту був встановлений у 2008 році. Тим дивнішим видається, що Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи (МСЕК) у листі до Головного лікаря психіатричної лікарні імені Мальцева від 21.04.2015 року визнає Чередніченка інвалідом ІІ групи внаслідок стійких незворотних розладів психіки та ЦНС ще з 2008 року, а в листі від 17.02.2015 року – уже з 2009 року! То де правдива інформація? Листи, надіслані МСЕКом на психлікарню Мальцева майже не різняться змістом, то чому в одному з них Чередніченко хворий із 2008 року, а в іншому – роком пізніше? Кому вигідно змінювати дату встановленого діагнозу і навіщо? Відповідний запит «Останній Бастіон» подав до Полтавського МСЕКу й психіатричної лікарні імені Мальцева.

За документами, отриманими від Народної ради, діагноз ШИЗОФРЕНІЯ Чередніченку встановили у 2008 році. Одразу після першого ДТП. Це означає, що хворий не мав права керувати транспортними засобами протягом п’яти років (!). Про це нам повідомила Ірина Лукашенко, в.о. головного лікаря Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру:

«Керувати транспортними засобами можна лише після 5 років ремісії (пацієнт не потрапляє у стаціонар, отримує амбулаторне лікування)».

Тобто, із 2008 до 2013 Чередніченко не мав права керувати автомобілем узагалі. Однак 16.07.2010 року в с. Мгар, Лубенського району, Полтавської області він скоїв ДТП (друге), у результаті якого загинув шестирічний хлопчик.

Жодного покарання за скоєне ДТП і смерть дитини Чередніченко не поніс. Правоохоронні органи закрили справу за відсутністю складу злочину в діях водія. Документи на транспортний засіб та автомобіль «Акура» Сергієві Чередіченку повернули. 

В інтернеті є відеозапис, де Чередніченко публічно говорить, що в нього не було автівки і в ДТП він не потрапляв:

У зв’язку з цим в «Останнього Бастіону» виникає ряд питань до новоствореної поліції та прокуратури Полтавської області. Згідно з Законом України про інформацію, уважати публікацію офіційним зверненням до цих структур:

1. Чому справу із ДТП за участю Сергія Чередніченка, у результаті якої загинула дитина, закрили за відсутністю складу злочину?

2. Хто надав Сергієві Чередніченку, який на той момент не мав права бути за кермом автівки через розлади психіки, дозвільні документи на керування транспортним засобом?

3. Чому не була порушена кримінальна справа за фактом незаконного керування транспортним засобом психічно хворою людиною?

4. Чи була внесена до ЄРДР справа про ДТП 18.05.2008 року за участю Чередніченка?

Чи були жертви у ДТП за участю Чередніченка у 2008 році?

5. Чи поніс Сергій Чередніченко кримінальну відповідальність за ДТП у 2008 та 2010 роках?

Отримані результати розслідування будуть оприлюднені на інтернет сайті «Останнього Бастіону», соціальних мережах та в друкованому виданні.

Першу частину розслідування коментували сотні людей. Дехто, зокрема й сам Сергій Чередніченко, не визнавали оприлюднених фактів, закидаючи на адресу нашого видання різні звинувачення, як-то політичні переслідування, наклеп тощо. Такі коментарі наші редактори видаляли через некоректність або ж образливий зміст. Головне завдання цього розслідування зовсім не дискредитувати Сергія Чередніченка, а навпаки – допомогти йому.

Ми розуміємо, що провладна політична сила просто використовує Сергія Чередніченка як маріонетку з реактивним психозом на сесіях Полтавської міської ради. Так, в інциденті виламування дверей до кабінету міського голови Олександра Мамая, активну участь брав Михайло Шевченко, якого пов’язують із іншим депутатом міськради від «БПП» – Андрієм Матковським, і власне сам Чередніченко, який жартував, викрикував незрозумілі речі, знімав картинку на телефон. 

Своїми діями в міській раді Чередніченко сприяв правопорушенню, у наслідок чого було пошкоджено комунальне майно. Чи усвідомлював він мотив і наслідки своїх учинків? Чи тоді альтер-еґо депутата отримало загострення і він перебував в іншій реальності?

Зазначимо тільки, що через шизофренію, Чередніченкові не можна працювати серед стресово-емоційних чинників, зі значним нервово-психічним напруженням, виконувати прості чи складні дії за індивідуальним планом, із тривалістю зосередження робочого дня більше 50% тощо – про це йдеться у висновку експертизи, проведеної МСЕКом.

Ірина Лукашенко, в.о. головного лікаря Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру, так коментує цю ситуацію:

«Шизофренія відноситься до тяжких психічних розладів із хронічним перебігом. Психотичні розлади (шизофренія, зокрема) – протипоказання для обіймання високих і керівних посад. Вважаю, що людина з таким діагнозом не може працювати депутатом. Узагалі, не зустрічала людей, які перенесли психоз і були депутатами».

То виходить, що «БПП» банально експлуатує психічно хвору людину на політичній арені в Полтавській міській раді для своїх цілей. Однак партія не врахувала очевидних речей: як депутати з розладами психіки можуть керувати містом, громадою? Чому хворі люди хочуть запевнити, що хворе суспільство, а не навпаки. Якщо «БПП» не усвідомлює своїх учинків, цілеспрямовано направляючи людину на шлях загострення психічних розладів, то може, ми зможемо допомогти? На жаль, пане Чередніченко й шановні депутати «БПП», у Полтавській міській раді, потрібної при психозі допомоги поки що не надають. Тому за проханням хворих депутатів або за висновками МСЕКу та психіатричної лікарні, «Останній Бастіон» підшукає хворим чиновникам «санаторій» із кращими умовами утримання, гарним харчуванням, цілковитою відсутністю емоційно-стресового чинника тощо.

Запрошуємо до конструктивного діалогу на шпальтах нашого видання головних лікарів Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені Мальцева, Полтавської обласної клінічної лікарні імені Скліфосовського, Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру, щоби через публічне обговорення дійти висновків, яким чином міська влада, заклади охорони здоров’я та громадськість можуть сприяти покращенню стану здоров’я людей із психічними розладами та вадами, котрі перебувають в іншій реальності й не до кінця (або взагалі) не усвідомлюють мотивів своїх дій, учинків, слів. Можливо, цим ми допоможемо, зокрема й Сергієві Чередніченку. Через такий діалог хочемо захистити соціум і, передовсім, батьків із дітьми. 

Після ДТП у с. Мгар, Чередніченкові повернули автівку та документи на пересування. Не повернули тільки дитину батькам. Кажуть: не та мати, хто народила, а та, хто виховала. Батьки шестирічного хлопчика від народження виховували його і мріяли про гідного сина...

То скільки ще сімей має зламати людина з психічним захворюванням і депутатським мандатом, щоби їй примусово надали психіатричну допомогу, а суспільство вберегли від нових жертв?