Як колишня пілотка F/A-18 врятувала рейс Southwest 1380.
17 квітня 2018 року рейс Southwest Airlines 1380 вилетів із аеропорту Ла-Ґвардія о 10:43 ранку. Маршрут — Даллас. Звичайний вівторок, звичайний політ. Так здавалося.
Всього через двадцять хвилин, на висоті 9 700 метрів над Пенсильванією, вибухнув лівий двигун. Не просто зламався — вибухнув. Шрапнель пробила корпус літака, мов кулі. Один величезний металевий уламок ударив у ілюмінатор так сильно, що той розлетівся на шматки.
Салон миттєво втратив тиск. Кисневі маски посипалися згори. Люди кричали. 43-річну Дженніфер Ріордан, яка сиділа на місці 14A, частково втягнуло назовні через зруйноване вікно. Пасажири з усіх сил намагалися затягти її назад.
Літак трясся, сигнали тривоги вили, корпус був пошкоджений, один двигун — мертвий. У кабіні, здавалося б, мав би панувати хаос. Але там була капітанка Тамі Джо Шульц — колишня пілотка-винищувачка ВМС США, одна з перших жінок, які управляли F/A-18 Hornet. Жінка, яка звикла приймати рішення за долю секунди.
І тепер, коли позаду — 148 наляканих людей, а в салоні медики та пасажири борються за життя жінки, Шульц робить те, що вміє найкраще: вона керує. Переходить на ручне управління. Оцінює пошкодження. Розраховує швидкість зниження. Шукає найближчий аеропорт — Філадельфія, приблизно за 20 хвилин.
З одним працюючим двигуном і пошкодженим корпусом вона починає контрольоване аварійне зниження. Її голос у радіоефірі був настільки спокійним, що аж нереальним:
«Southwest 1380, у нас відсутня частина літака. Нам потрібно трохи зменшити швидкість. Ми б хотіли спуститися до 10 000 футів, якщо це можливо».
Жодної паніки. Жодного тремтіння в голосі. Лише холодна зосередженість.
О 11:23 — усього через 20 хвилин після вибуху — Шульц посадила пошкоджений літак у Філадельфії. Пасажири зійшли по трапах: налякані, але живі. На жаль, Дженніфер Ріордан померла від отриманих травм — попри героїчні спроби врятувати її. Вона була люблячою дружиною, мамою двох дітей і активною діячкою громади. Її смерть стала першим смертельним випадком на американських авіалініях за майже 10 років.
Але завдяки неймовірній майстерності та незламній холоднокровності Тамі Джо Шульц — ще 148 людей повернулися додому. Пасажири згадували, що після посадки Шульц особисто пройшла салоном, розмовляла з людьми, заспокоювала, перевіряла поранених — з тим самим спокоєм, який щойно врятував життя.
Її шлях пояснював усе. Вона була однією з перших жінок-пілотів F/A-18 у ВМС США, але через військові обмеження не могла брати участі у бойових вильотах. Вона стала інструкторкою — і навчала тих, хто згодом воював. Після служби перейшла в Southwest Airlines, принісши в цивільну авіацію точність, дисципліну й незламний спокій.
17 квітня 2018 року всі її навички, тренування й кожен відточений маневр зійшлися в тих двадцяти хвилинах, які відділяли життя від катастрофи. Національна рада з безпеки на транспорті назвала її дії зразковими. Пасажири — героїчними. ЗМІ — вражаючими. А Шульц сказала лише: «Ми просто зробили свою роботу».
Але 148 врятованих того дня добре знають: справжній героїзм — тихий. Це коли голос у радіо каже «ми знижуємось», у той час як довкола — справжнє пекло. І коли потім — воно справді вдається.