Нафтова криза росії: чи витримає воєнна машина кремля удар ЗСУ?
Російська енергетична інфраструктура перетворилася на мішень для українських дронових атак, які завдають дедалі відчутнішої шкоди економіці путінської росії.
Експерти вбачають у цьому не просто серію інцидентів, а системний провал в обороні ключових об’єктів, що може підірвати не лише паливний баланс, а й загальну стійкість воєнної машини москви.
Коментатори відзначають зростаючу інтенсивність ударів дронів ЗСУ.
Один із найсвіжіших інцидентів стався 26 вересня: уламки збитого дрона спричинили пожежу на Афіпському НПЗ у Краснодарському краї. Це вже друга атака на цей об’єкт за місяць, і місцева влада підтвердила загоряння на одній з установок. Пожежу ліквідували, але збитки оцінюються у мільйони доларів, а виробництво пального було порушене.
Не відстає й Башкортостан: 24 вересня дрони ЗСУ вдруге вдарили по великому Салаватському нафтохімічному комплексу — одному з найбільших у росії.
Ці атаки не випадкові: Київ цілеспрямовано б’є по логістиці пального — НПЗ, трубопроводах і навіть поїздах із горючим. Як відзначається у матеріалах, такі операції дозволяють Україні не лише економити ресурси, а й сіяти хаос у російській енергетиці, де й без того бракує ресурсів через санкції та внутрішні проблеми.
Експерти зазначають, що росія, попри величезні вкладення у протиповітряну оборону (ППО), залишається безпорадною перед низькошвидкісними дронами.
Системи на кшталт С-400 чи «Панцир-С» розраховані на високо швидкісні цілі — балістичні ракети або винищувачі, — але провалюють завдання з перехоплення малих БПЛА, які літають на низькій висоті. «Це як намагатися зловити комара танком», — метафорично описують ситуацію коментатори.
Причини провалу багатогранні: перевантаженість ППО фронтовими завданнями на українському напрямку, дефіцит боєприпасів і ефективні розвіддані від західних партнерів Києва.
Дрони пролітають сотні кілометрів непоміченими, використовуючи цивільну інфраструктуру для маскування.
У результаті дій ЗСУ кремль був змушений піти на радикальний крок: 25 вересня оголошено заборону на експорт пального до кінця року, аби уникнути внутрішнього дефіциту й протестів. Це рішення, за оцінками, скоротить доходи від нафти на 10–15%, що ще більше загострить бюджетну кризу.
Для росії нафта — це не просто паливо, а основа економіки та воєнного потенціалу. Атаки на НПЗ безпосередньо впливають на постачання армії: без стабільних поставок горючого танки й авіація втрачають мобільність.
Експерти підкреслюють, що ці удари — частина стратегії України з «економічного виснаження» агресора, подібної до диверсій на Керченському мосту чи в Криму.
З точки зору москви, ситуація ускладнюється відсутністю адекватної відповіді. Замість інвестицій у нові системи ППО проти дронів (електронні перешкоди чи мережеві бар’єри) кремль покладається на пропаганду: офіційні ЗМІ применшують збитки, називаючи атаки «провокаціями».
Та цифри говорять самі за себе: за даними Financial Times, удари по НПЗ вже призвели до зростання цін на бензин усередині країни на 20% лише за місяць.
Експерти доходять песимістичних для росії висновків: без термінових заходів — таких як децентралізація виробництва чи інтеграція ШІ у ППО — вона ризикує втратити контроль над енергетичним сектором.
Це не лише ослабить позиції у війні, а й підірве довіру союзників на кшталт Китаю, який уже диверсифікує постачання.
Дронові удари ЗСУ — це не просто тактична перемога Києва, а стратегічний сигнал москві: війна на виснаження працює.
Поки кремль бореться з «комарами», Україна готує нові рої. Питання лише в тому, чи встигне росія перебудуватися, чи нафтові пожежі стануть метафорою її стратегічної поразки?