Коротка історія про те, як одна грішниця із соціальної мережі "Twitter" не захотіла згрішити. А певно так хотілося...
Жінки, які підіймають галас на весь медіапростір через сексизм і неповагу до жіночої статі, бо їх якось не так називають, самі із задоволенням виказують зворотний сексизм у бік чоловіків. А ще, своє реальне ставлення до них.
Воно і не дивно. Оскільки всі ресурси, блоґери та самозвані лідери суспільної думки у сфері ґендеру та інших соціально-статевих девіацій систематично виховують у жінках егоїзм, жіночий шовінізм і штовхають до соціально-побутової сегрегації.
Хіба соціальна рівність чоловіків і жінок не виражається у рівному доступі обох до публічних просторів та сервісів? Хіба жінка це не людина, яка не потребує виокремлення в різних контекстах?
Ми спостерігаємо все більше таких тенденцій. Жінки приходять до розуміння того, що у деяких випадках статева сегрегація є доцільною і позитивною, але визнавати наявні відмінності між статями не хочуть.
У світі панівної ґендерної ідеології, яка стверджує надуманість статевості й прагне відмінити цю категорію як таку, фемінізм здатний вижити. Тобто, вижити тільки, якщо поверне у свій центр жінку як відмінну від чоловіка категорію і перегляне свій підхід до статевої проблематики.
Або ж навпаки – фемінізм (його крайньоліва форма на основі фройдо-марксизму – прим. ред.) зникне, не витримавши конкуренції. Одним словом, події розгортаються все цікавіше.