Вводиш до ради директорів стратегічних держпідприємств представників ніби "західних реформаторів" і voilà – контролюєш цілі галузі.
Чому в Україні немає "великої приватизації" вже багато років? На це питання є кілька відповідей:
- По-перше, у кризу це робити безглуздо, – скаже розумна людина.
- Все вже розпродано, – скаже людина поінформована.
- Як це продано? Коли? Кому? За які кошти?! – запитає пересічна людина.
- Задарма, – відповість поінформована, – для держави (уточнить із посмішкою). – А от кому продано, тут різні варіанти.
Що є наслідком приватизації, що саме отримує покупець? Здебільшого, він бере учать у приватизації аби отримати контроль та "освоювати" фінансовий потік підприємства, а також використання його монопольного становища (якщо воно є).
Що таке контроль над підприємством? – Це свої люди у менеджменті та контроль над їх призначенням і звільненням. Саме так у свій час у більшості випадків виникли у нас олігархи та мультимільйонери.
Щось змінилося? – Ні, держава не навела лад. Натомість не витрачаючи ані центу, окремі групи представників ніби "західних реформаторів" отримали контроль над стратегічними підприємствами державної власності.
Після "реформи корпоративного управління" основні повноваження на підприємствах (у т.ч. призначення менеджменту, затвердження фінпланів тощо) було передано до наглядових рад таких підприємств. Власника (державу) було усунуто від прийняття усіх значущих рішень.
А далі геніальність полягала у тому, аби "правильно" сформувати ці наглядові ради. Так, саме ті, де захмарні зарплати, що обурюють усе суспільство. Сформували. Ті призначили менеджмент...
È finita? А ні. Цікаво, що ж відбувається далі. Десь тихо освоюють потоки. А десь... (Ви не забули про можливість використання монопольного становища? От і вони не забули!) почали приводити ціни до "ринкових" або до "імпортного паритету", піднімаючи їх поступово та не дуже, у рази, а іноді й у десятки разів.
Освоювати стає значно "смачніше". Але ж ринково, чи не так?! Нічого ситуація не нагадує?
А що ж держава? Отримавши мільярди, можна і підкинути державі мільйони у вигляді дивідендів. Чи це не успіх, яким можна виправдати цю схему?!
А як же приватизація? Так, а навіщо тепер?! От "трохи" наколядують на цій реформі та (якщо буде загроза втрати контролю) можна й приватизацію організувати. Так-так, виключно у ринковий спосіб!