Прадавні геноми, — останнє слово у питанні про походження індоєвропейських мов. Науковці знову приголомшили широкий загал.
Команда у складі 91 дослідника із Центру геогенетики Фонду Лундбека при Копенгагенському університеті виявила дивергенцію бронзової доби. Результатами своєї багатомісячної роботи поділилися на шпальтах галузевого видання bioRxiv.
Вказана генетична зміна пов'язану з носіями індоєвропейських мов східного та західного Середземномор'я. Без перебільшення унікальні висновки науковці показують, що іспанське, французьке та італійське населення отримали степове походження від груп культури дзвонових кубків, тоді як грецькі та вірменські групи отримали походження безпосередньо від популяцій ямної культури.
«Отримані нами результати узгоджуються з італо-кельтськими та греко-вірменськими лінгвістичними моделями. Зауважимо, що індоєвропейські мови охоплюють більшу частину Європи та Західної Азії й походять переважно від міграцій людей раннього бронзового віку через Понтійський степ», — йдеться у дослідженні.
Відносні лінгвістичні моделі послужили своєрідними орієнтирами при складанні карти європейської міграції, хоча фізичне походження носіїв мови та їх культурна адаптація залишалися невизначеними. Попередні генетичні дослідження підтвердили степове походження по всій Європі, але не можуть диференціювати, чи отримали різні європейські популяції степовий внесок з тих самих джерел.
Для того, щоби закріпити теоретичні висновки, була потрібна генетична інформація, специфічна для певного моменту часу, з цілих регіонів Середземномор'я. У дослідженні проаналізовано 314 давніх геномів, щоби прояснити траєкторії популяцій, пов'язаних зі степом, і можливе походження таких мов як італійська, кельтська, грецька та вірменська.
Степове походження населення Греції та Вірменії походить безпосередньо від ямних популяцій Понтійських степів без значної домішки місцевих жителів. У Греції цей родовід був виявлений у людей із Пелопоннесу ще за 3800 років до Різдва Христового, що передували появі грецької мови та мікенської цивілізації.
«Ми з'ясували, що степове походження збіглося з політичним підйомом мікенської культури. Вірменське степове походження з'явилося в період середньої бронзової доби й було генетично схоже на грецьке населення, що підтверджує греко-вірменську лінгвістичну гіпотезу. Степове походження збіглося із занепадом культури Кура-Аракс та виникненням культури Тріалеті», — стверджують науковці.
Зафіксовані результати узгоджуються з гіпотезами італо-кельтської та греко-вірменської мовної міграції, але не узгоджуються з альтернативними моделями, такими як індо-грецька та італо-німецька. Тепер історикам доведеться підлаштувати свої теорії під встановлений факт.
Як і годиться, медіаагенція «Останній Бастіон» закликає читачів пам'ятати про те, що етнічність передається переважно завдяки ДНК матері. Науковці з Університету Колорадо з'ясували, чому люди отримуємо мітохондріальний геном не від батька.