Італія вирішила видати Німеччині громадянина України Сергія Кузнєцова.
Так постановив Верховний касаційний суд у Римі, не задовольнивши апеляцію захисту. Мотивація рішення суду наразі невідома. Найближчими днями українця відправлять у Німеччину, адже літак німці вже підготували, повідомив «Ґратам» адвокат затриманого Нікола Канестріні.
Це був уже другий розгляд касаційної скарги після того, як раніше Апеляційний суд Болоньї двічі ухвалював рішення про видачу Кузнєцова німецькій владі.
Засідання в середу 19 листопада відбулося у закритому режимі і без участі підозрюваного українця. Після касаційного слухання, адвокат затриманого українця Нікола Канестріні повідомив, що генеральний прокурор погодився з деякими пунктами, але на загал вказав на необґрунтовану скаргу захисту і попросив суд підтвердити видачу Кузнєцова Німеччині.
Сторона захисту зі свого боку наполягала головним чином взяти до уваги польське судове рішення від 17 жовтня, коли за аналогічними обвинуваченнями у Варшаві інкримінований злочин визнали воєнним і звільнили підозрюваного громадянина України Володимира Журавльова, визнавши його невинним та застосувавши до нього функціональний імунітет, бо діяв в інтересах держави України під час війни проти країни-агресорки Росії.
Головними аргументами проти екстрадиції Кузнєцова до Німеччини адвокат називав два пункти. Перший стосується застосування функціонального імунітету.
«Якщо справді він (Кузнєцов) був причетний до операції, то будучи на той час солдатом не вчинив ніякого злочину, бо армієць не може не виконувати накази командування, за винятком воєнних злочинів. Що ж має робити будь-який солдат, котрому наказують скоїти напад на військову структуру — законну військову ціль? А «Північний потік» — слід розуміти чітко — має військове значення для країни-агресорки Росії, адже більша частина акцій проєкту належить російському «Газпрому», котрий постачає та фінансує бойовиків-контрактників у лавах російського війська, тобто безпосередньо задіяний у збройному конфлікті», — пояснив у коментарі «Ґратам» адвокат Канестріні.
За його словами, заперечення причетності до цієї операції України з боку президента Зеленського не має тут вирішального значення, бо президент не був головнокомандувачем ЗСУ, і підзахисний мав тоді інших командирів, які могли віддати наказ.
Другий пункт захисту, представлений Касаційному суду, — застосування положення про політичний злочин. З точки зору міжнародного права йдеться про незаконну агресивну війну Росії, тоді як реакція України визнається цілком законною, бо ж можна і потрібно захищатися як на приватному, так і на державному рівнях.
«Навіть, якби мій підзахисний діяв як звичайний громадянин, мав би на те повне право, бо, відповідно до Італійської конституції, захищати Батьківщину — обов’язок кожного з нас. Якщо я захищаю Батьківщину — мене не можна за це екстрадувати. Йдеться про юридичне положення political crime exception (що дозволяє країні відмовити у видачі особи, обвинуваченої у політичному злочині — Ґ)», — сказав захисник Канестріні.
Він вважає, що для повноцінного захисту громадянина України в італійських судах бракувало офіційної політичної позиції Києва, яка б підтвердила або спростувала факт військової операції на газогонах.
«Це є проблема. Це вважається проблемою міжнародного рівня, але це не має бути проблемою для військовослужбовця, який ризикує лишитися цапом відбувайлом на тлі міжнародних суперечок», — каже адвокат.
Раніше невизнання Києвом причетності до факту підриву «Північного потоку» Апеляційний суд Болоньї використав як провідний аргумент на користь екстрадиції підозрюваного німецькій владі.
49-річний Сергій Кузнєцов утримується за ґратами в Італії майже три місяці. Його арештували 21 серпня на Адріатичному узбережжі біля курортного міста Ріміні відповідно до європейського ордера на арешт, виданого Федеральним касаційним судом Німеччини.
Німецька прокуратура обвинувачує українця в «антиконституційному саботажі» двох газопроводів «Північний потік» у Балтійському морі біля данського острова Борнхольм. Українцю інкримінують «організацію та виконання антиконституційної диверсії, злісну провокацію вибуху за допомогою вибухівки та руйнування споруд громадського значення». Газопроводи були збудовані для транспортування російського газу в Німеччину і Європу в обхід України та Польщі.
Після того як Швеція і Данія припинили слідство у справі, його продовжує на сьогодні лише німецька сторона.
Протестуючи проти незадовільних умов утримання у в’язниці міста Феррара (область Емілія-Романья), Кузнєцов провів 11-денне голодування, втративши майже 10 кг ваги.
Весь цей час він заперечує причетність до підривів. У суді Кузнєцов заявляв, що під час вибухів на газогоні перебував в Україні.
В Україні на офіційному рівні справою переймається Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, який у взаємодії з італійськими чиновниками домігся поліпшення умов перебування українця у в’язниці суворого режиму.
Однак лише зусиль українського омбудсмана та підтримки з боку представників діаспори було недостатньо для захисту позиції Кузнєцова у судах Італії, дав зрозуміти адвокат Канестріні у розмові з виданням «Ґрати».
Українські дипломати в Італії надавали затриманому лише консульську підтримку, оскільки офіційно з Києва ні від Офісу президента, ні від МЗС не отримували інших повноважень. До того ж у Римі вже два місяці чекають на призначення нового посла, після того як попередній дипломат Ярослав Мельник завершив свою каденцію і тепер очолює посольство України у Бельгії.
Провідні італійські медіа поверхово висвітлювали процес про екстрадицію підозрюваного українця. Щодо справи «Північних потоків» не було і коментарів від італійських політиків.
Адвокат Канестріні у розмові з «Ґратами» заперечив можливу роль міністра юстиції Італії у питанні екстрадиції Кузнєцова. На відміну від традиційної екстрадиції (за запитом Інтерполу, наприклад), коли міністр може не прислухатися до рішення суду і відхилити видачу арештованого, то європейський ордер на арешт є виключно юридичною процедурою, тобто йдеться лише про співпрацю між судовими органами країн ЄС, і міністр юстиції не може втручатися у рішення суду.