Про це йдеться у матеріалі незалежного інформаційного проекту «Зентропа-Україна».
Автори матеріалу прогнозують характер міністерської праці Бородянського на основі інформації з відкритих джерел та інсайдерських відомостей (як нам вдалося з’ясувати, інформації, наданої колишнім співробітником телеканалу СТБ).
«В біографії цього чоловіка не дуже багато пунктів, однак в цьому випадку ми маємо деяку інсайдерську інформацію. – Йдеться у матеріалі "Зентропи". – Свою помітну трудову діяльність він почав в компанії Альфа-груп (власник – російсько-ізраїльський олігарх Фрідман), де керував медіаактивами, згодом зайняв посаду очільника телеканалу СТБ, а відтак всієї мадіагрупи "Старлайт медіа", яка перебуває у власності олігарха Віктора Пінчука. Цю медіагрупу (телеканали СТБ, ICTV, Новий, М1, М2) Бородянський очолював майже 15 років. Ці відомості можна загалом знайти у всіх відкритих джерелах. А тепер "інсайд". Керуючи медіахолдингами Бородянському вдалося вивести їх зі збиткового стану шляхом заробітку на всіх можливих речах, від прямої та непрямої реклами на ТБ, до продажу права показу відео в Інтернеті. Це все поєднувалось з досить скромними зарплатами персоналу медіа-холдингів, де більшість працівників оформлювалась зі значними порушеннями трудового законодавства (конверти, ФОПи тощо). Останнє, власне, не заважало журнашлюхам Старлайту розповідати про боротьбу з корупцією, євроінтеграцію та інші модні речі. Загалом, слово "монетизація" було одним з ключових в час керівництва Бородянським медіа-холдингу Пінчука».
Особливу увагу автори матеріалу присвятили специфіці редакційної політики Бородянського. Пряма мова (стилістику збережено):
«Цікавою рисою Бородянського був також вельми ретельний контроль над контентом, який з’являвся як з екранів, так і з веб-ресурсів медіагрупи. Невиконання заданої ідеологічної чи стильової лінії загрожувало значними санкціями щодо журналістів та техперсоналу. Наголосимо, жодна річ не з’являлась просто так, без схвалення керівництва, або дотримання накресленого ним плану і цілей. Контент медіагрупи являє мішанину на зразок: шоу екстрасенсів, хвороби та люди-виродки, битва женщін за серце холостяка (СТБ), розпусне дозвілля молоді та сварки між фотомоделями (Новий канал), політичне пустослів’я та "чоловічі серіали" про ментів (ICTV).
Все це розбавлялось випусками новин з остогидлим псевдопатріотичним присмаком. При чому, за ток-шоу, де україномовні учасники завжди чомусь виявлялись імбецилами, або ж конкурсами справжніх леді, де ну чисто випадково перемагав мужик, що змінив стать, могли йти репортажі про "наших хлопців на Сході". Більшість ток-шоу, завдяки яким канали медіагрупи (зокрема СТБ) стали відомими, є нічим іншим як купленими на Заході (або в Ізраїлі) сценаріями, де окрім просто інформаційного шуму просуваються глобалістські установки: батько родини – ледар і невдаха (шоу "Хата на тата"), чоловіки падлюки ("Вагітна в 16"), cім’я і діти – це самі клопоти та нещастя, а от мрією жінки має бути кавказький супермен ("Холостяк"). Деякі канали, напр. ICTV, який позиціонується як більш інтелектуальний і політичний, є ще й майданчиком таких одіозних персонажів на зразок Пашки Казаріна (основний посил творчості якого наступний: слід відкрити кордони і приймати побільше чорних, інакше ми лишимось в середньовіччі).
І на завершення, Старлайт виконував й інші прямі замовлення свого власника, як то піар діяльності фонду "АнтиСНІД" (по суті, пропаганда статевий збочень, бо програми по СНІДу в усьому світі афільовані з рухами ЛГБТ), діяльності співака-педераста Елтона Джона, проекту "Джамала на Євробаченні" та висвітлення трудових конфліктів на підприємствах Пінчука з невигідної для робітників точки зору».
Зроблений у матеріалі висновок про перспективи міністерства культури під керівництвом Володимира Бородянського невтішні. Автори підсумовують: «Культурну сферу, на яку державні органи мають ще якусь владу, чекає ще більше поглиблення пропаганди дегенерації, лобіювання інтересів пов’язаних з глобалістами (Пінчук це відомий партнер Сороса та Клінтон), псевдопатріотична баланда з усякого роду експертами, в поєднанні з розпродажем матеріальних об’єктів культурної спадщини».