Після отримання від угруповання ХАМАС плану мирної угоди, ізраїльський прем'єр-міністр збожеволів. Його, як щура, притисли до стінки.
Біньямін Нетаньягу на тижні оголосив про сухопутний наступ на палестинське поселення Рафах на півдні смуги Ґази поряд з єґипетським кордоном. Станом на ранок 11 лютого там перебуває майже 1,5 мільйона цивільних, які потребують їжі, води та ліків.
При цьому сіоністські банди змушені залишити північ заблокованого угрупованнями ЦАХАЛ сектору, так і не зумівши опанувати знищений терен. Представники ХАМАС у соціальних мережах повідомляють про своє повернення у Ґазу і Хан-Юніс, обіцяючи «холодну помсту яхудам».
Своєю чергою, ізраїльські окупанти перейшли до тактики «набігів», роблячи вилазки на Північ сектора і відразу відступаючи за свій дірявий паркан. Основний наголос сіоністська банда дітовбивць робить на повітряний терор, продовжуючи геноцид палестинців (перш за все жінок і дітей — прим. ред.).
Натомість у центральній частині смуги Ґази, де розташовані табори біженців, інтенсивність бойових дій значно знизилася. У зв'язку з діями повстанців ізраїльським головорізам так і не змогли увійти до цих таборів, щоби вчинити масову різанину цивільних під приводом «боротьби проти терористів ХАМАС».
Тому режим Сатаньягу зганяє свою злість бомбардуваннями та артилерійськими обстрілами наметових містечок в околицях зруйнованих Ґази, Бейт-Хануні, Хан-Юнісі, де ховаються в основному жінки та діти. Загони ЦАХАЛ здійснюють налети під прикриттям танків і бульдозерів, а потім швидко відступають.
Загони ХАМАС атакують ворога і судячи з відомостей, що надходять із сектора, немає ніяких ознак послаблення палестинського угруповання. Ізраїль компенсує свої невдачі на землі нескінченними ударами з повітря та моря, зокрема новою ціллю стало прикордонне й відносно ціле місто Рафах.
Західні оглядачі вважають плани Сатаньягу розпочати наземний наступ на Рафах ознакою стратегічної безвиході, до якого прийшов Ізраїль, чий уряд оголосив своєю метою буквально етнічну чистку Ґази, знищення ХАМАС, повну окупацію та юдаїзацію сектора. Проте жодна із заявлених цілей не досягнута за 4 місяці запеклої бійні.
ХАМАС не розгромлений, його керівництво залишається неушкодженим та недосяжним для Ізраїлю. Палестинці не залишають Ґазу і за найменшої нагоди повертаються на руїни своїх будинків, а горезвісні тунелі не знищені, як і не звільнені з полону єврейські бранці.
На цьому тлі приблизно від 600 до 800 тисяч євреїв поспіхом залишили Святу Землю, розуміючи, що там стає вкрай небезпечно. Сіоністський анклав на Близькому Сході зазнає серйозних економічних і дипломатичних проблем, якими вже користаються у Москві за Тегераном, допомагаючи своїм маріонеткам у Сирії та Ємені.
Через нестачу «гарматного м'яса» Тель-Авів змушений набирати найманців у всьому світі. Також з'ясувалося, що ізраїльський оборонно-промисловий комплекс — це штучний «військовий бутик», і ні про яке самостійне забезпечення себе озброєнням та боєприпасами взагалі не йдеться; все надається американцями.
Проте у США геноцид палестинців бойовиками ЦАХАЛ підтримують лічені фанатики, тоді як переважна більшість громадян вимагає дати спокій Ґазі. Справа дійшла до того, що на адресу Тель-Авіва лунає критика від представників американського «deep state».
Показовим прикладом стали нападки на Сатаньяху від колишнього державного секретаря Гіларі Клінтон: «Бібі повинен піти! Він не є лідером, що заслуговує на довіру». Хоча раніше вона вимагала продовжувати різанину палестинських дітей, заявляючи, що «припинення вогню вигідне ХАМАС».
Кривавий глухий кут, в який загнала себе панівна у незаконному єврейському анклаві в окупованій Палестині сіоністська банда «Ізраїль» на чолі із релігійними фанатиками, набуває все більш ясних обрисів. Поки незрозуміло, до чого все це приведе, бо у Вашинґтоні вагаються допомагати сектантам.
Однак колишнього «елітарного життя» ні для ізраїльської окупаційно-терористичної держави, ні для кланів сіоністів, у тому числі на Заході, швидше за все, більше не буде. Водночас не можна виключати й такого фіналу, коли 75-річний проєкт Герцля, Ротшильда, Бен-Ґуріона на Святій Землі припинить своє існування, як щез колись Третій Райх.
І насамкінець укотре наголосимо для вітчизняних прислуг світового єврейства: Україна належить українцям, як Палестина (Свята Земля) належить палестинцям. Третього, як відомо з історії, не дано!