Підривна діяльність кремлівського аґента Андрія Деркача і його поплічників завдала суттєвої репутаційної шкоди Україні.
Федеральна прокуратура Брукліну розслідує можливу участь українських посадових осіб у кейсі з дезінформацією про Байденів. Йдеться про роботу Гантера Байдена у наглядовій раді української компанії "Burisma" (інформацію оприлюднило видання "The New York Times" із посиланням на власні джерела).
У фокусі розслідування: адвокат Дональда Трампа — Рудольф Джуліані, а також ряд українських посадових осіб, які сприяли йому у дезінформаційній кампанії проти Байдена. Від самого початку я писав, що ключова проблема у тому що коли навіть проросійські депутати українського парламенту роблять такі скандальні речі, як розкрутка якихось плівок з розмовами Байдена і Порошенка — це все одно вилазить боком саме Україні, а не проросійським колам.
Проросійські безумовно і без цього негативно ставляться до США, а ось в заголовках буде звучати саме це "Ukrainian officials". І ось ця різка девальвація поняття українська посадова особа — найбільш довгостроковий і проблемний наслідок дезінформаційної кампанії Деркача і Джуліані.
Як я вже писав раніше, росіяни зробили все, щоби перегризти наш дріт у Вашинґтон. Але крім уже зрозумілого всім Андрія Деркача є й інші недвозначні фіґуранти цієї історії.
Минулого тижня інший любитель переслідувати Байдена — експрокурор Костянтин Кулик свідчив у справі затриманого Олексія Тамразова, яку було відкрито саме за поданням Кулика ще коли він працював в органах прокуратури. Взагалі стається так, що американські санкції проти Деркача-Кулика-Дубінського-Теліженка й інших фактично не зіграли великої ролі, не завдавали фатального удару по цім діячам.
Зважаючи на постійне повернення Деркача, книгу авторства Шокіна і вірогідне повернення Кулика в органи (яке попри рішення суду не варто відкидати повністю) є чіткий висновок щодо того, що українська сторона мала б докластися до розслідування цієї історії й щонайменше з'ясування ступеню вини, масштабів співпраці з росіянами та каналів передачі інформації. На практиці ж вийшла ситуація, де США прямо вказують на російську розвідку й афілійованих з нею осіб в Україні.
Американські журналісти пишуть про втручання з боку "ukrainian officials", а ми самі не робимо практично нічого, аби довести що влада у цьому хоча б намагається розібратися. Ніякого Деркача немає, ніякого Кулика немає, немає ніякого Шокіна і ця історія нібито більше не продовжується; але щотижня з'являється якийсь новий бульк, який завдає чергового удару по відносинах зі США, прокручуючи ті самі історії по колу!
Ось вже й українські посадові особи стають причетні до втручання в американські вибори. Так, інтереси звісно ж російські, але посадові особи наші й іґнорування цього медіакілерства нашими діячами додає упевненості в тому, що подібні граблі ще не раз боляче вдарять по вулиці Банковій.