10 лютого 1791 року у Венеції народився славетний художник і літограф. Він уславився трансформацією класичного живопису у романтичний.
Франческо Аєц був подвійного етнічного походження: батько — француз, який втік від бурливої революції до спокійної Венеції, а мати — італійка, котра мала важкий норов. Це поєднання двох характерів вібдилося на творчості художника.
З малечку Франческо добре малював, тому його віддали до художнього реставратора; пізніше юнак став учнем живописця Франческо Маджотто, з яким пробув три роки у подорожах Північною Італією. 1809 року Аєц виграв конкурс, влаштований Венеційською академією, після чого протягом 12 місяців навчався в Академії Святого Луки у Римі.
У цьому вічному місті, просоченого красою та історією, Франческо перетворився із нікому невідомого підмайстра на талановитого митця італійського живопису, який одним із перших здійснив жанровий перехід. Саме у картинах Аєца класицизм плавно перетікає у романтизм, зберігаючи вишуканість і витонченість емоційності.
Його «Поцілунок» (1859) – найвідоміше полотно першої половини ХІХ століття, що втілює дух тієї далекої епохи. Крім того, Франческо Аєц прославився своїми історичними картинами та проникливими портретами видатних мешканців Венеції, Риму, Флоренції та Мілану, коли увага віддається не просто сюжетові, а глибоким почуттям, виразній грі світла та тіні.
Також медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує своїм читачам про те, як живописець доби романтизму, один із найталановитіших пейзажистів Західної Європи знову у центрі уваги. Причина — віднайдення картини Джона Констебла.