Скільки обласні центри витратили на фінансування ЗСУ, а скільки — на благоустрій?
Forbes проаналізував, скільки грошей на підтримку обласних бригад ТрО виділяли міста протягом девʼяти місяців 2023-го і як ці суми співвідносяться з витратами на благоустрій самих обласних центрів.
«Парламент фактично позбавив місцеву владу можливості допомагати Збройним силам і спрямовувати кошти з бюджетів міст нашим захисникам. Це рішення особливо вдарить по невеликих містах і містечках, де «військовий» ПДФО становив значну частину бюджету», — написав 8 листопада у своєму Telegram-каналі мер Києва Віталій Кличко. Чи дійсно це так?
Forbes проаналізував фінансування сил оборони, яке обласні центри заклали у власні бюджети 2023 року.
Місцеві бюджети можуть лише опосередковано підтримувати ЗСУ — через військові облігації або організацію волонтерської допомоги. Але є виняток: фінансувати «власні» бригади ТрО вони можуть безпосередньо, тим самим істотно впливаючи на боєздатність цих військ.
У кожній області створено одну або декілька бригад тероборони, з червня 2022 року їх почали застосовувати поза межами їхніх областей, вони стали повноцінними військовими бригадами, які воюють на різних ділянках фронту.
Forbes подивився, як обласні центри допомагали силам оборони станом на 1 жовтня 2023 року. Виявилося, що 21 місто сумарно спрямувало 3,8 млрд грн на потреби сил оборони. Водночас на благоустрій витратили 12,8 млрд грн. При цьому бюджети 21 міста мають планові доходи від «військового» ПДФО більш як у 26 млрд грн. Найменше — у Луцьку (354 млн грн), найбільше — у Харкова (4,7 млрд грн).
Ми брали лише видатки за статтями «Заходи та роботи з територіальної оборони» та «Інші заходи громадського порядку та безпеки».
Не враховувалися видатки на заходи з мобілізаційної підготовки населення, соціальне забезпечення та лікування ветеранів, відновлення від наслідків агресії, будівництво укриттів, фінансування муніципальних формувань з охорони порядку тощо, адже всі ці видатки не мають безпосереднього впливу на бригади ТрО, які перебувають на фронті. Також підтримка сил оборони могла бути включена в інші статті видатків і розмита серед видатків на інші, цивільні, потреби. Такі видатки також не враховувалися через неможливість визначити, яка саме частина коштів спрямовується на сили оборони.
Для визначення видатків на благоустрій враховувалася лише одна стаття — «Організація благоустрою населених пунктів». Згідно із законом про благоустрій, елементами благоустрою є дороги, зелені насадження, системи поводження зі сміттям, зовнішнє освітлення, монументальне мистецтво, майданчики, малі архітектурні форми тощо. Ця стаття видатків є оцінкою щодо нижньої межі, адже фактичні роботи з благоустрою можуть проводитись і в межах інших статей бюджету, наприклад у разі будівництва нових обʼєктів комунальної власності.
Адміністративні центри Донецької, Луганської областей та Криму не аналізувалися.
Цей аналіз не дає повної картини фінансування ТрО, адже місцевих бюджетів значно більше, ніж лише кошториси обласних центрів. Це бюджети областей і окремих громад, які також можуть фінансувати власну тероборону (і благоустрій).
Інформацію про видатки взято з ресурсу Openbudget станом на 1 жовтня 2023 року, тому зміни, які відбулись в останньому кварталі 2023-го, не враховано.
Лише Житомир віддає перевагу обороні, а не благоустрою: 547 млн грн та 246 млн грн відповідно. Це становить 8,7% та 3,9% від видатків бюджету.
Ще одне місто, Луцьк, фінансує оборону та благоустрій паритетно: 156 млн грн та 152 млн грн відповідно.
Решта обласних центрів витрачають на благоустрій набагато більше.
В абсолютних цифрах найбільше фінансування обох напрямів у Дніпрі: 1,4 млрд – на оборону і 3,2 млрд – на благоустрій.
У частці від усього бюджету найбільше на благоустрій витратили Чернівці – майже 19%, на тероборону витратили лише 0,1%, або 5 млн грн.
У Харкові, Ужгороді та Херсоні видатки на тероборону знайти не вдалося. Хоча Херсон і на благоустрій виділив лише 8 млн грн, що схоже на фінансування самих лише зарплат. Натомість у Харкові на благоустрій заплановано майже 1 млрд.