Коли закінчується – про Бога забувають, Солдата судять.
На першому фото заступник командувача ДШВ полковник Юрій Алімович Галушкін несе пораненого солдата з евакуаційної машини (район населеного пункту Піски, 2014 рік) під час виконання завдань у Донецькому аеропорту.
На другому фото бригадний генерал Галушкін, очевидно, що небезпечний (бо стоїть у «коробці» за склом), слухає суддю перед тим, як відправитись на два місяці в СІЗО.
Справу ведуть цивільні люди, які не знають, чим відрізняється марш від рейду або командир роти від командира батареї.
Війна – це «театр бойових дій» зі своїми недоліками та здобутками, це хитрощі та маневри, це рішення та дії, які приносять або успіх, або невдачу.
І ці успіхи чи невдачі залежать від комплексу дій та процесів, а не від однієї людини, як у цьому випадку, призначеної за місяць до подій на Харківщині.
Висловлюю свою підтримку офіцерам, яких учора публічно кинули за ґрати.
Офіцерам ДШВ, бригадному генералові Галушкіну Юрію Алімовичу та полковникові Хребту Валерію Анатолійовичу.
Вірю в те, що вони та команда юристів доведуть свою невинуватість і повернуться в стрій!
Неправильно це все, неправильно..