Питання поки без відповідей
Маю відразу оговоритися. В цьому блозі не буде хайпу, а лише тверезий аналіз того, що відбувається у ЗСУ щодо постачання медичних засобів для військових. І пропозиції щодо покращення ситуації від людини, яка дещо розуміється на цьому і яка в тій чи іншій мірі опікується медичною проблематикою з 2014 року.
Окремо. Вважаю, що і Міністр оборони, і Командувач ЗСУ – люди, що точно перебувають на своїх місцях, і до них претензій бути не може. Але наразі я не бачу іншого шляху вирішення проблеми, окрім залучення цих людей до процесу. Тому в кінці озвучу пропозиції до них.
І останнє. В цьому пості буде досить багато негативу щодо командування Медичними силами ЗСУ. Стосовно військових медиків – тут низький уклін і подяка. Без перебільшення вони – героїчні люди.
Тепер докладніше, але у максимально стислому вигляді.
З початку повномасштабної війни дзвінків багато. По можливості допомагаємо у вирішенні. Один з них: «Треба знайти набори оклюзійних наліпок». Специ, зараз на ротації, за кілька днів кудись туди на передову…
Наліпки. Використовуються при скрізному пораненні легень, що не рідкість у бойових діях. Два медичних пластирі, один — цільний, інший — з вентиляцією. Здається, дуже просто. Але альтернатива (за відсутності наліпки в аптечці) – до шпиталю доставлять чи важкого трьохсотого (наліпка є) чи вже двохсотого (немає). Не буду зупинятися на медичних подробицях, можете погуглити. Але ці наліпки точно є в повноцінних НАТОвських аптечках.
Набираю знайомих волонтерів. Після цього — незнайомих. Немає. В країні знайти можна. Але дуже небагато і за значні кошти. Як вияснив вже потім: по ціні, у рази вищій гуртової і навіть роздрібної, але за кордоном. Разом з однодумцями починаємо піднімати світовий ринок виробників. Дефіцит не тільки у нас, дефіцит – у світі. Після початку повномасштабної війни в Україні всі країни НАТО почали переглядати свої склади та оновлювати аптечки військових. Тож замовленнями виробники забезпечені наперед.
Але ми знаходимо спочатку невелику партію на складах у Європі. Потім отримуємо згоду американського виробника, що є одним з постачальників для армії США, на його готовність за літо відпустити Україні потрібну кількість. В перемовинах ключовим було слово «Україна», виробник вирішив трохи відтермінувати поставки іншим замовникам. Наше розуміння критичних потреб, яку ми озвучили американцям, підтверджують інформовані специ з медицини ЗСУ. Зрозуміло, що я цю цифру не оприлюднюю. Вартість поставки – сотні тисяч доларів США – зараз сума просто непідйомна для медичних волонтерів. Але потреба є. Це підтверджують волонтери, військові медики, військовослужбовці. Головна ціна – це десятки, може і сотні життів українських воїнів.
Тож готуємо лист на Медичні сили ЗСУ. Пропонуємо:
Ми передаємо МС ЗСУ виробника. Оплата йде напряму, частинами під те, що вже є на складі. Ми готові взяти на себе юридичний супровід і логістику до складу ЗСУ в Україні безкоштовно. Повторюю. Я говорю про прямий контракт між виробником та МО ЗСУ. Ми готові його супроводжувати виключно на волонтерських засадах.
Думаю, відповідь, яку мені передали, всі вже зрозуміли, скажу м’яко, вона була негативна. І навіть не на рівні: немає грошей.
Якщо заговорив про фінансову складову проблеми. Вартість того, щоб закрити потреби «передку» у цих наліпках співставна з сумою компенсації від держави за одного загиблого військовослужбовця членам його родини. Це, якщо виходити з Постанови Кабміну № 168 від 28.02.2022. Тобто, якщо ці наліпки врятують хоч одне життя, вони вже окупляться для бюджету. А якщо десятки життів?
Щодо цієї постанови – окреме питання. Аналогія. Я неодноразово брав участь у «зустрічах» ветеранів АТО з представниками київської влади, де воїни озвучували свої права, що регулювалися законодавчим рішенням: «Де наші 10 соток землі у Києві?» Всі, хто тоді сиділи за великим столом, розуміли – виконати це – не реально, в місті просто немає відповідної кількості землі. Думаю ті баталії добре пам’ятає і нинішній Міністр оборони.
Наскільки реально виконати постанову № 168, нехай розбирається Мінфін. Виходячи з озвученої Президентом України кілька тижнів тому кількості наших безповоротних втрат, її виконання вже на той момент знаходилось за позначкою мільярда доларів США у гривнях.
Це не тема цього блогу, питання компенсації я піднімаю лише для зрівняння. Але, якщо зачепив, давайте вже закінчу оцінку витрат для бюджету за іншої правової основи у сумах виплат.
Якщо виходити виключно з Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то суму виплат порівняно з Постановою потрібно розділити приблизно на вісім. Тож для того, щоб окупити поставку цих наліпок ЗСУ потрібно втратити не одного, а вісьмох поранених наскрізь у легені…
Цинічно? Так. Це я на випадок, якщо чиновників МС ЗСУ не цікавить життя військових, то може вони зрозуміють проблему мовою цифр і фінансів країни. Але, не думаю, що й це змусить їх приймати адекватні рішення.
Тож звідси і з’явилася потреба у цьому пості. Хоча він, цей пост, визрівав давно. Тому що питання: чим займається командування МС ЗСУ про себе чи вголос озвучували, думаю, всі волонтери, що працюють по медичній тематиці.
Кілька тижнів тому один з відомих волонтерів, у якого на ФБ-сторінці багато підписників-військових, задав питання: «Чого не вистачає вам (вашому підрозділу) на фронті». Я переглянув сотні різних відповідей під цим постом. Зрозуміло, що проблем багато. Різних. Але чи не у всіх розгорнутих коментарях наголошується про проблему з індивідуальними аптечками.
І це у той час, коли відомий волонтер – тактичний медик, шукає через соціальні мережі гроші, щоб викупити вже пошиті вітчизняними виробниками аптечні сумки. І це при тому, що, як мені розповідали, МС ЗСУ купує порожні аптечні сумки десь на далекому-далекому сході.
Волонтери роблять все можливе, щоб комплектувати аптечки тим, що дійсно необхідне на передовій. Це вдається зробити за рахунок збору коштів співвітчизників, чи за рахунок надходження благодійної допомоги із-за кордону.
Щодо турнікетів. Невже, при розумінні колосальної потреби у цих засобах МС ЗСУ не може забезпечити ЗСУ, для чого просто вийти на світові ринки? Чи у них немає кількох людей, які мають хоч якийсь менеджерський досвід та базові знання англійської? Чи досі незрозуміле питання якості в залежності від виробника? Так скажіть – волонтери готові взяти це на себе, організувавши відповідні контракти та логістику постачання. Просто використати розумно те, що дають МС ЗСУ платники податків, союзники та небайдужі співвітчизники. Гроші у МС точно є…
І, якщо знову заговорив про гроші, спробую порівняти інші цифри. Що краще – отримати додатково три-чотири американські гаубиці чи повністю забезпечити передову якісними тактичними аптечками? По ціні – плюс-мінус одне й теж. Диванні патріоти, звісно, скажуть – гаубиці. А військові? Чомусь мені здається, що життя особисте та побратимів на передовій вартує більше.
Чи інший перерахунок. Знову цинічний. На компенсацію сім’ям загиблих. Для бюджету вартість одного життя військового коштує, перераховуючи на найкрутішу можливу аптечку стандартів НАТО (по роздрібним цінам в Україні), – 2,5 тисячі аптечок. При оптових закупівлях, думаю, 5 тисяч аптечок. Переводжу на цифри санітарних та безповоротних втрат. Якщо 0,04% та 0,02% (відповідно) 300-их не стануть 200-ими за рахунок того, що під рукою є якісна аптечка – всі витрати на їх придбання вже окуповуються. Навіть якщо не спрацює Постанова, яку я згадував, а виплати будуть йти згідно Закону, то реальні випадки, коли санітарні втрати стають безповоротними саме через неможливість надати швидку і якісну допомогу через брак відповідного медичного знаряддя та медикаментів, значно перевищують наведені цифри. Запитайте у військових медиків.
Можна писати ще довго, наводячи різні аргументи, в цьому блозі я спробував обійтися без емоцій, почули б інших волонтерів, вони значно різкіші. Тож пропозиції по суті.
Міністру оборони.
Шановний Олексію Юрійовичу. Прошу Вас обов’язково включити у перелік запиту від України, щодо поставок від союзників натурою медичні засоби, необхідні для наших бійців при пораненні. Як індивідуальні, так і спеціалізовані, останні для тактичних військових медиків. До речі, для наших партнерів це може видатись проблемою. На відміну від гаубиць та снарядів велику кількість аптечок на складах не тримають. У них обмежений термін дії. Щодо суті такого запиту, на рівні тієї підтримки, яку нині отримує країна – це долі відсотка, але ці долі і наявність аптечок на полі бою – це головне, заради чого наші військовослужбовці й ведуть цю війну – життя. Вибачте, за деяку патетичність.
Командувачу Збройних сил України.
Шановний Валерію Федоровичу. Прошу Вас розібратися у ситуації, що склалася з медичним забезпеченням ЗСУ. Варто провести нараду під Вашим головуванням за участю командувача МС ЗСУ, спеціалістів МС ЗСУ, що займаються закупівлями, заступників командувачів родів військ з медицини та найбільш авторитетних медичних волонтерів. На якому з’ясувати реальні медичні потреби ЗСУ у якісному і кількісному забезпеченні наших військ і, при прийнятті відповідних рішень, підключити волонтерські організації до медичного забезпечення ЗСУ на системних засадах і за підтримки відповідного фінансування коштом державного бюджету та міжнародної підтримки.
При всій повазі до волонтерів і величезній вдячності до них з боку військових, волонтери ніяк не можуть замінити системну роботу підрозділів МС ЗСУ. При умові, що ці підрозділи будуть якісно виконувати свою роботу. Поки ж все навпаки, питань до командування МС ЗСУ від військових і волонтерів багато, а відповідей – немає.