У кожної банди є касир, носії мішків, юристи та свій банк. Але мішки ніколи не носять заради касира. Їх носять для господаря.
НАБУ та САП показали Україні 150 мільйонів гривень готівкою, підставні компанії, конвертаційний центр, керівників державного Sense Bank і заступницю керівника Офісу Президента Ірину Мудру. За версією слідства, всю цю конструкцію зібрали, щоб випрати гроші та внести заставу за Германа Галущенка.
Галущенко сидів у СІЗО. За інших фігурантів справи «Мідас» застави внесли, а за нього тривалий час ніхто не поспішав платити. Потім з'явилися повідомлення, що колишній міністр готовий говорити зі слідством і розповідати про людей, які стояли вище за нього. І раптом знайшлися 150 мільйонів.
Це схоже не на дружню допомогу, а на ціну мовчання, класична історія.
У матеріалах слідства сказано, що «невстановлені особи з Офісу Президента», які мали повноваження керувати Мудрою, доручили їй узяти під контроль державний банк і знайти гроші для визволення Галущенка.
«Невстановлені особи». Ну це прям стендап у виконанні детективів НАБУ та прокурорів САП. Як в тому анекдоті – «знов ця невизначеність». Хто ж ці таємничі «невстановлені особи», і чому їх неможливо встановити?
Нам пропонують повірити, що заступниця керівника Офісу Президента сама прокинулася вранці й вирішила захопити державний банк. Сама знайшла мішки готівки. Сама залучила депутатів, забудовників, банкірів і конвертаторів. Сама вирішила врятувати Галущенка за допомогою верхівки НБУ, яке надзвонювало у Сенс і вимагало провести операції. А її безпосереднє керівництво нічого не знало.
Мудра – не кінець цієї історії. Мудра – нитка. І ми всі розуміємо, на який поверх Банкової вона веде. І чиї руки смикають ці нитки. Ми всі розуміємо, хто в цій системі «Вова», а хто – Алі-Баба, який роками скирдував для нього скарби.
Просто правоохоронці поки називають господаря печери «невстановленою особою».
Я вже стикався із цією «сліпотою» особисто. Раніше я звернувся до НАБУ та САП із заявами щодо можливої причетності Зеленського до легалізації коштів, незаконного збагачення та зловживання впливом у справі котеджного містечка «Династія».
Я не вимагав негайно привезти кайданки на Банкову. Не просив суд винести Зеленському вирок без слідства. Я вимагав виконати статтю 214 Кримінального процесуального кодексу: внести відомості до ЄРДР і перевірити викладені факти.
НАБУ та САП відмовилися. ВАКС їх прикрив.
У мене питання до панів Клименко, Кривоноса та Строгого: скажіть, шановні, у вас пакт з «Вовою» - ви не чіпаєте його особисто, а він закриває очі на те, що антикорупційна вертикаль стає другим позаконституційним центром сили в країні? Новою опричниною?
Або як трактувати те, що суд заявив, що Зеленський залишається чинним Президентом, користується недоторканністю, а тому відомості щодо нього не можна навіть внести до ЄРДР. Апеляційна палата ВАКС залишила результат незмінним.
Ще раз: йдеться не про затримання. Не про підозру. Не про суд і не про вирок.
«Вову» не можна навіть розслідувати.
Отже, корупціонерів в Україні дозволено ловити лише до певного поверху. Вище висить табличка: «Воєнний стан. Стороннім вхід заборонено».
Саме тут справа Мудрої та моя конституційна скарга з'єднуються в одну історію. Якщо нитка від 150 мільйонів, Sense Bank і порятунку Галущенка приведе слідство до «Вови», антикорупційна вертикаль уже підготувала для нього бункер. Прізвище Президента не повинно з'явитися навіть у реєстрі.
18 серпня я звернувся до Конституційного Суду щодо перевірки частини першої статті 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану», яка забороняє проводити президентські вибори.
Юридичний фокус простий.
Стаття 103 Конституції встановлює п'ятирічний строк президентських повноважень. Стаття 105 надає Президенту недоторканність лише на час виконання цих повноважень. Але звичайний закон забороняє вибори під час воєнного стану. ВАКС склеїв ці норми та отримав безстрокового Президента з безстроковою недоторканністю.
Кожне продовження воєнного стану автоматично продовжує не лише заборону виборів, а й особистий імунітет «Вови».
Я проходив військову службу у Збройних силах з квітня 2022 року до листопада 2023-го. Я знаю, для чого в Україні запровадили воєнний стан. Для захисту держави від російського агресора. Не для захисту «Вови» від Кримінального кодексу.
Українські військові воюють не за те, щоб чиновники носили мішки з готівкою, державні банки прали гроші, а їхній політичний господар залишався недосяжним для слідства.
Я не прошу Конституційний Суд визнати Зеленського винним. Я вимагаю відповісти, чи може звичайний закон створити в Україні людину, щодо якої заборонено навіть перевіряти заяви про злочини.
Якщо «Вова» невинний – нехай це встановить розслідування. І люди побачать це розслідування. А від заборони навіть дивитися у сторону «Вови» тхне московським смородом. В росії теж не можна помислити про справу проти царя. Але ми не росіяни. Війна може відкласти вибори, але не може скасувати Кримінальний кодекс.