Поки у Москві тривожно через напад невідомого безпілотного літального апарату на Кремль, у Гельсинкі розгортаються не менш доленосні події.
До такого висновку прийшов кандидат історичних наук (PhD), директор-засновник Центр дослідження Фінляндії й за сумісництвом кореспондент медіаагенції "Останній Бастіон" Денис Ковальов.
Фаховий дослідник-фіноугрознавець наголошує, що ймовірною причиною сьогоднішнього (3.V.2023) несподіваного візиту Володимира Зеленського до Суомі – тиск на РФ завдяки країнам-партнерам регіону Фенно-Скандія.
«Слід розцінити цю подію, не інакше, як важливий сигнал, перш за все Москві. Візит Зеленського до Фінляндії – ознака, що Київ розглядає Гельсинкі як одного зі своїх стратегічних партнерів», – зазначив Денис Ковальов.
До тепер (починаючи з 24.II.2022) Зеленський офіційно і на найвищому рівні відвідав лише 5 столиць світу: Вашинґтон, Лондон, Париж, Брюссель і Варшаву; а за 10 днів його зустрічатиме канцлер Олаф Шольц у Берліні.
«Без перебільшення є підстави очікувати спільно узгоджених дій України, Фінляндії та скандинавських країн спрямованих на посилення тиску на РФ. По-перше, для того, щоби російські окупанти вивели свої війська з нашої території, а по-друге, закрити досі наявну транспортну шпарину, якою Калінінград зв'язується з "великою землею".
Балтійське море і Фінська затока вже зараз мають стати внутрішніми водами Європейського союзу та Північноатлантичного альянсу. Натомість у перспективі йдеться про появу на лінії Київ-Гельсинкі так званого Балтійсько-Чорноморського паска безпеки, який не став дійсністю у 1920-х роках, але нарешті тугіше стиснеться у 2020-х на шиї конаючої Московії. Це наша історична доля, як України, так і Фінляндії», – розтлумачив Денис Ковальов.
Окремо "Останній Бастіон" нагадує читачам, що між Гельсинкі та Вашинґтоном прямо зараз ведуться перемовини з приводу Угоди про двостороннє оборонне співробітництво.