Обіцяли свободу — отримали тотальну корупцію
Примітно, що «лібертаріанство» у виконанні таких політиків, як Мілей — це не економічна модель зростання, а політична технологія приходу до влади та її утримання.
Ця технологія активно застосовувалася до війни й в українському політикумі, і, як на мене, існує певний зовнішній технологічний центр, який усе це продукує та «збирає» країни як трофеї.
Базується ця технологія на таких постулатах, якими «годують» виборця:
Боротьба з корупцією. І не просто боротьба, а прямо безжальна.
Мінімізація «розміру держави» буквально до параметрів смартфона.
Це має вселити впевненість у виборця, що така держава менше залазитиме йому в кишеню.
У підсумку все відбувається зовсім не так, як обіцяли.
Корупція стає ще масштабнішою. Можна сказати — тотальною.
Податки ніхто не знижує, навпаки — їх збільшують за допомогою квазіфіскальних платежів, наприклад тарифів.
Комунальні тарифи стають універсальним замінником податків.
Тарифи не оптимізуєш, від них не відмовишся. Сам прийдеш і заплатиш.
Мегаприбуток від «ринкових» тарифів осідає в держмонополіях і потім через систему виплати дивідендів перераховується в держбюджет, а звідти витрачається на «дороги» з відкатами у половину кошторису.
Загалом, під виглядом лібертаріанців приходять шахраї.
Але не звичайні, а з дивацтвом, із божевіллям в очах. Такі реально небезпечніші за тих аферистів, які крадуть і яким «соромно».
Класичний приклад — так звана «справа про криптомонету $LIBRA».
Там прогоріли тисячі людей на кілька мільярдів доларів.
Деталі розслідування чітко вказують на відповідальність Мілея за крах цього «трешкоїна».
Ключовий доказ у справі — експертиза телефону технопідприємця Маурісіо Новеллі.
Спецпідрозділ аргентинської прокуратури ставить під сумнів невинуватість Мілея.
Розслідування демонструє, що резиденція президента в Олівосі підтримувала зв’язок з організаторами проєкту токена в Далласі.
У день запуску токена, 14 лютого 2025 року, було зафіксовано сім дзвінків між Мілеєм і Новеллі (організатором випуску монети) загальною тривалістю 13 хвилин.
Дзвінки відбувалися до і після публікації твіта Мілея з рекламою монети.
Каріна Мілей, сестра президента, також брала участь у шести телефонних розмовах із Новеллі.
Як відомо, Мілей опублікував у своєму дописі 44-значний буквено-цифровий код смартконтракту $LIBRA.
Мілей заявив, що просто скопіював його з інтернету. Але проблема в тому, що його публікація з’явилася раніше, ніж цей код з’явився в мережі.
Творець токена Хайден Девіс заявив, що Мілей «був на зв’язку телефоном» під час запуску монети.
У телефоні Новеллі виявили чернетку угоди, згідно з якою за підтримку президента передбачалася винагорода у 5 млн доларів, зокрема:
1,5 млн доларів — авансовий платіж за участь у просуванні токена;
1,5 млн доларів — гонорар за публічне оголошення Хайдена Девіса радником президента (призначення відбулося 30 січня 2025 року);
2 млн доларів — оплата за підписання офіційного контракту на консультування уряду Аргентини з питань блокчейну та ШІ.
Слідство виявило записи блокчейн-транзакцій на суму 3,9 млн доларів на різні віртуальні гаманці.
Як відомо, випуск токена став однією з найбільших фінансових афер в Аргентині за останні роки.
Хав’єр Мілей видалив свій рекламний пост лише через 5 годин 37 хвилин після початку падіння котирувань токена.
Після краху токена відбулася відеоконференція в WhatsApp, у якій брали участь Новеллі, Каріна Мілей і Сантьяго Капуто.
Розслідування справи Мілея показало, що транзакції через криптогаманці відстежуються значно ефективніше, ніж через банківські рахунки.
Даремно корупціонери абсолютизували блокчейн як фінансовий плащ-невидимку.
Навпаки, блокчейн значно швидше дозволяє слідству виявляти рух коштів між криптогаманцями.
Багато хто скаже: ну так і Дональд Трамп випускав свою монету.
Але Трамп випускав свою, а Мілей, користуючись службовим становищем, рекламував чужу.
Ну і, крім того, що дозволено Юпітеру, не дозволено бику.
Але Мілея навряд чи відправлять у відставку — ще багато чого не зроблено.
Наприклад, не знято обмеження на купівлю землі іноземцями.
Не скасовано заборону на забруднення відходами гірничодобувної промисловості зон льодовиків в Андах.
Повністю не імплементовано трудовий кодекс, що позбавляє найманих працівників трудових прав.
Не передано у власність ТНК аргентинські родовища міді, літію, нафти та газу.
Ще не повністю «зачищено» національну промисловість під потік імпорту.
Багато роботи не зроблено. Тому його візьмуть на гачок і зроблять маріонеткою — «петрушкою».
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»