Литва вважає, що ЄС має розпочати активні дискусії щодо швидкої конфіскації заморожених в Європі російських активів.
Країна пропонує юридичні варіанти такого кроку і зауважує, що ЄС далеко не вичерпав можливості для розширення санкцій проти рф.
Про це заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис перед початком неформальної зустрічі топ-дипломатів ЄС у Копенгагені в суботу, повідомив кореспондент «Укрінформу».
«Литва пропонує швидко просунутися із вилученням заморожених активів. Саме в цьому питанні ми застрягли надто довго. Ми повинні вирватися з глухого кута та рухатися вперед. Ми пропонуємо щонайменше кілька юридичних рішень щодо того, як це організувати, і ми розуміємо, що з цим пов’язані певні ризики. Ніхто їх не ігнорує, але ризиками потрібно керувати, а не уникати. Якщо ми цього не зробимо, не використаємо ці активи, не допоможемо Україні, ціна для нас буде набагато вищою», – сказав міністр.
Він зазначив, що Україні потрібно зміцнитися, відновлюватися, а потім відбудувати все зруйноване росією.
Міністр окремо торкнувся питання нових потенційних цілей санкцій ЄС.
«Ми уникали дуже чутливих тем для росії, а саме нафтогазових компаній. Перш за все це «Лукойл», «Роснефть», «Газпром», «Новатек» та інші компанії. Поряд із цим потрібно знизити граничну ціну на нафтопродукти. Нам усе ще потрібно наполягати на тому, щоб вона стала нестерпною для росії», – сказав Будрис.
«Всі нові контракти з «Росатомом» – їх ми повинні заборонити. Кожен контракт означає залежність від послуг і продуктів «Росатома» мінімум на 30 років», – підкреслив міністр.
Він також закликав розширити список підсанкційних суден російського тіньового флоту. На його думку, цілями можуть стати й інші сектори, як-от російські наукові дослідження, доступ до хмарних сервісів або деякі банки, які досі залишалися поза пакетами санкцій.