Фактичне гібридне визнання сепаратистів Придністров'я було одним з основних наслідків президентства Ігоря Додона.
Значна частина результату проросійського кандидата на виборах в Молдові Ігоря Додона взялася саме коштом виборців з непідконтрольних Молдові територій Придністров'я. Якогось дива (насправді, цілком визначеного за стратегією РФ) їм була надана можливість голосувати на виборах президента в Молдові.
Як ви розумієте, це прекрасний кейс перетворення hardpower російських силовиків в регіоні в softpower Росії у вигляді постійних невід'ємних 10-15% для проросійських політиків на виборах у Молдові. Фактичне гібридне визнання Придністров'я і було одним з основних наслідків президентства Додона.
Тепер питання до нас, які раптом почали врегулювання конфлікту на Донбасі на умові абсолютно сумнівних за ефективністю перемовин у Мінському форматі. Навіщо ми, а точніше наша зелена влада, носиться з ідеями виборів на Донбасі як з писаною торбою?
Чи створює це щось для нас окрім як ось цю можливість отримати анклав, на який ми не матимемо впливу, але будемо отримувати з нього +10% щоразу для проросійських сил і політиків. Ніби небагато, але по факту це буде колосальне розбалансування зовнішнього курсу країни.
Я давно вже і перестав думати про те, що Зеленський грає у своїх особистих політичних інтересах, а не на людей які його виплекали як політичний проєкт. Я зверну увагу ще і на таку річ.
Додон приходив до влади на минулих виборах зовсім не просто на проросійських дріжджах. Це був прямий наслідок кампанії проти олігарха Плахотнюка, яка велася під антикорупційними гаслами спільно прозахідними та проросійськими силами в Молдові.
Нічого не нагадує? Так, до усіх смішних збігів, Плахотнюк свого часу відзначався і прихильністю до Порошенка; а російський куратор тематики Донбасу Дмитро Козак є одночасно й автором плану врегулювання ситуації в Молдові.
Спершу проросійські сили створюють консенсус навколо того аби вибити топфігуру з політичного поля (в умовах Молдови — Плахотнюк, в Україні — Порошенко), збираючи навколо себе й ображених ним, або ж конкурентів (антикорупціонери по нашому). На ґрунті цього нового дисбалансу проросійські (або криптопроросійські — як Зеленський) сили приходять до влади.
Змінюється законодавство у бік незворотних наслідків щодо втрати суб'єктності. Приєднується Придністров'я яке голосує за проросійських.
У нас же і взагалі готується закон про референдум який може відкрити скриньку Пандори та можливо нова Конституція. Прозахідні сили згодом виграють вибори, але отримують в руки вже зовсім іншу країну, де РФ перевела свій вплив в категорію softpower.
І це не казочка! Сьогодні суд в РФ невідомо з яких причин скасував реєстрацію партії племінника Путіна "Народ проти корупції".
Поки ви чекаєте у своєму місті окупації з боку старих і зрозумілих ватників, КДБ давно усвідомили, що найдієвіший шлях для зміни правил гри на свою користь — революції. І найґрунтовніша основа для цих революцій — звинувачення влади у корупції та антикорупційний дискурс.
Наступну революцію обов'язково очолять агенти ФСБ. Незалежно від того, в Києві вона буде чи в Москві.