Або кому буде #недомендель...
З одного боку, коли й не розгулятися жіночці, як не під Міжнародний жіночий день. Переконані феміністки, пригнічені неувагою геїв лесбіянки і величні корабельні сосни, похитуючи ц… вітами, одиначки із хворобливо загостреним нюхом на жадані провокації сексистів, потерпаючі від безправ’я тещі, невістки і падчерки, просидівши рік у залозі, дочекалися таки на день свого реваншу – згуртованими колонами рушили на завоювання чергових гендерних вершин. І прапор їм у руки. Нарікай і воздасться!
З боку іншого – пересичення дівчинкою Юлією Мендель, цією окремо взятою одиницею зеленої гендерної маси, сягнуло апогею. Доводиться й нам ігнорувати припис двічі на тижні не товктися на одній темі. Бо офісний вентилятор наповнив увесь святковий етер субстанцією з характерним смородом – куди тим тюльпанам і крокусам з їхнім боязким натяком на весняне пахілля.
Вже з п’ятниці суперечка придворної кликунки зі шведом, метром аналітики Ослундом щодо ролі блазня у боротьбі зі світовим олігархатом витіснила з мережі чи не половину котячих світлин! А тут підоспіло й інтерв’ю прес-секретарки Зе головній редакторці видання «Гордон» Олесі Бацман – від нього війнуло таким лизоблюдством, що воно шокувало навіть читача, який очікував саме на такий формат оспівування найвеличнішого лідера сучасності і самозакоханого натурщика за сумісництвом.
Придивіться, як плавно входить шприц з Oxford/AstraZeneca (Covishield) у м’язову тканину найгарнішого на усю Конче-Заспу супермена. Дивитися-не передивитися, як на вогонь ватри, жінку-танцівницю і корабель під вітрилами.
Цитуємо панегірик майбутньої авторки новітнього підручника історії України на честь клоуна: «Він уже ввійшов і ще ввійде (у підручники – авт.), і буде багато чого написано: і про ту саму боротьбу з олігархатом, і про повну трансформацію країни, про виведення її на абсолютно інший глобальний рівень, про розвиток нас як абсолютно конкурентної держави. Я думаю, [увійде] як людина, яка буде формулювати ось цю самоідентичність нашу, яку, на жаль, намагалися спростити якимись формулами, які ніяк не накладалися, які він добре дуже інтуїтивно розуміє».
Сподіваємося, що ви, незелені брати і сестри, осягли головне у цьому божевільному викиді понівеченої лакейством свідомості. Якщо у когось і були сумніви, Хто оце прийшов до нас, тепер Хома невіруючий має хрьопнутись просвітленим лобом на асфальт Великого Будівництва і припасти спокутними вустами до халяв Його – самоідентифікатора із самоіндентифікаторів. Оцей, що прийшов, непідвладний мерзенним дефініціям попередника. І щось накласти на Його інтуїтивний розум Трансформатора спокуснику шоколадом «Рошен» не вдасться! В'їхали?
У контексті мендель'снів був згаданий і малолітній ужгородець, герой міфів і легенд закарпатського краю, циган Зеленський Євгенович Дьопйош. Це бідолашне циганське дитя із заплутаним ім'ям/прізвищем, котрому ще належить сповна розплатитися за батьківську дурість, є, на думку Мендель, провісником неминучого вже найближчим часом лавиноподібного перейменування вулиць, газет і пароплавів…
Цитувати маячню дівчинки Юлі можна безкінечно. Ось ще порція її соціально-генетичних узагальнень: «…Ви розумієте, це хлопчик із бідної сім'ї, такий самий, як більшість наших сімей. Інтелігенти-батьки, 90-ті роки, самостановлення, вплив Росії, розпад Радянського Союзу тощо. Але подивіться, де він. Тому що він не боїться мріяти».
Виходить, що спровоковане і щедро профінансоване Ігорем Валерійовичем помутніння головних мізків нації було жаданою мрією злидаря-нацмена з совковим бекграундом?! Ну, Юліє, ну, анекдотниця, нема на тебе Бога і редактора! Ну що ти, дівчинко, верзеш?! Яке «самостановлення»? З пуцькою наперевіс?
Панове, ось і наш п’ятак. В оцьому заповненні восьмиберезневого етеру фантазіями недалекої клевретки ховаються, на наш погляд, ще й інші, прагматичніші сенси. Зрештою, вилизування шефа з голови до ніг – не настільки рідкісна річ у посадових обов'язках прес-секретарки, щоб їй дивуватися. Не всі, але, бачите, буває так лижуть, що аж захлинаються.
А чи не напустила Мендель диму на візит Христо Грозєва з «Беллінґкет'у»? Адже анонсована ним публікація матеріалів проведеного розслідування справи про злиття операції СБУ із затримання терористів різко погіршила становище керівництва України і викликала в Офісі Андрія Єрмака абсолютно неадекватну реакцію.
Адже маячать три прізвища: Єрмак, Демченко, Зеленський. Визнання будь-кого з одіозної трійці агентом РФ заганяє зелену владу під плінтус, актуалізуючи проблему транспортного коридора трасою М03 Київ-Харків-Довжанський. Підозрюємо, що фонтануюча видіннями нездара відволікає нашу увагу від цокання керованого «Беллінґкет'ом» вибухового інформаційного пристрою.