Що не так зробили організатори в Чернігові і чому їх версія «у нас все було секретно аж до останнього» - повна маячня.
Я бачу не всі розуміють, що не так зробили організатори в Чернігові і чому їх версія «у нас все було секретно аж до останнього» - повна маячня.
Ще раз: винні росіяни.
Але це не заважає аналізувати пройоби.
А в силу того, що маю в портфоліо кілька десятків організованих івентів від 10 до 5000 людей, можу сказати наступне:
1. У івенту від 50 людей завжди довгі сліди. Контактів, матеріальних активів, навіть банально автомобілей, які ідуть паркуватися. Це дуже легко ідентифікувати. Особливо якщо стоїть така задача.
2. Про місце і характер івентів завжди заздалегідь знають поліція, ДСНС, швидка. Так, якщо в тебе багато людей чергові лікарі мають бути на місці. А ще працівники локації, місцевої адміністрації тощо.
3. Якщо в тебе виставка, презентація, форум - ти завжди як мінімум завозиш додаткове обладнання, їжу, напої. І робиш це заздалегідь. Тобто історії про масштабні таємні події в місті, де кількість можливих локацій дуже обмежена - тупо маячня.
4. Якщо ти проводиш спеціалізовані заходи і не хочеш дешевого піару, ти розділяєш натовпи. Тобто намагаєшся максимально відділити пересічних громадян від цільової аудиторії чи гостей події. Це не тільки заради маркетингу, це потрібно тупо для безпеки і комфорту сторін.
Під час війни наче це ще більш актуально. Особливо намагаєшся сепарувати можливі потоки дітей.
Це так, базово.
Тому позиція «це наші, тому ми будемо захищати їх до останнього, вони не могли припуститися помилок чи зробити дурість» - дуже таке.
В контексті того, як мінімізувати ризики.
Звести їх до нуля неможливо.
Але мінімізувати шляхом уникнення дурних помилок можна.