Про НАБУ і НАБУїнів
Про діяльність Національного антикорупційного бюро України можна розповідати годинами, з насолодою коментуючи кожне кримінальне провадження, що розслідує ця видатна установа, і кожний процесуальний документ, що складений детективами НАБУ. Створене для розслідування корупційних злочинів серед верхівки української влади, НАБУ займається, хіба, переслідуванням голів селищних рад, водіїв зерновозів та суддів низової ланки, викритих СБУ на дрібних хабарях, виконанням приватних замовлень і збором грошей для свого директора з заможних фігурантів кримінальних проваджень (достатньо лише пригадати аграрного барона Бахматюка, який навіть оплачував відпочинок директора НАБУ Артема Ситника та керівника Головного підрозділу детективів Андрія Калужинського в мисливському господарстві «Поліське-Сарни).
Втім, навіть дрібних крадіїв детективи НАБУ не можуть притягнути до кримінальної відповідальності на законних підставах, оскільки керівник Головного підрозділу детективів Калужинський внаслідок свого розумового рівня не спроможний керувати органом досудового розслідування й здатний, хіба, розкрадати гроші «Укроборонпрому» разом з «таємним агентом НАБУ» Шевченком. Як наслідок – слідчі дії проводяться з кричущими процесуальними порушеннями, які зводять нанівець усі зібрані докази, а матеріали кримінальних проваджень та негласних слідчих дій співробітники НАБУ регулярно гублять у ресторанах.
Автор цих рядків час від часу публікує документи НАБУ, зокрема з грифом «таємно», які потрапляють до нього на флеш-носіях, загублених співробітниками НАБУ в закладах громадського харчування. Більш того, на одній з загублених флешок навіть містилось службове листування з приводу втрати детективами НАБУ службової відеокамери з записаним на ній перебігом обшуку. Але скандальність ситуації навіть не в тому, що в ресторані було проґавлено державне майно (детектив Богдан Мирко згодом вніс на рахунок НАБУ 7 227, 55 грн., відшкодувавши вартість втраченої відеокамери), а в тому, що на картці пам’яті цієї відеокамери містився запис обшуку, проведеного в квартирі громадянина Костарева. При цьому протокол обшуку детективи НАБУ вчасно не склали, тож у наступному керівнику першого відділу детективів Новікову та детективу Мирку довелось виготовляти фальшивий протокол. Ось що з цього приводу сказано у службовому листуванні:
27.12.2018 старшим детективом – керівником Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Новіковим В.Г. на виконання вимог ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва, в межах досудового розслідування кримінального провадження №52016000000000380 від 20.10.2016 за ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, за участі детектива Мирка Б.М. проведено обшук квартири №31, буд. №127А по вул. Кирилівській в м. Києві, яка на праві власності належала Костареву Р.Ю., 05.06.1980 р.н., в якій останній проживав.
Під час проведення зазначеного обшуку, керівником відділу Новіковим В.Г. та детективом Мирком Б.М. почергово на виконання вимог ч.10 ст. 236 КПК України здійснювався безперервний аудіо- та відеозапис ходу відповідної слідчої (розшукової) дії з використанням відеокамери Національного бюро Panasоnic HC–V160EE–K на картку пам’яті Micro SD, яка відповідно до абз. 3 ч.2 ст. 104, п.3 ч.2 ст.105 КПК України, повинна була виступати невід’ємним додатком до протоколу обшуку, а обставини не зафіксовані у відповідному записі, не могли бути внесені до протоколу обшуку та використовуватись як доказ у кримінальному провадженні.
Після закінчення проведення зазначеного обшуку, старший детектив – керівник Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Новіков В.Г. в порушення вимог ч.1 ст. 106 КПК України протокол не склав, додатки до нього не долучив. Натомість, за незрозумілих та процесуально необґрунтованих причин, не звертаючи увагу на пропозицію детектива Мирка Б.М. щодо необхідності дотримання вищевказаних вимог КПК України, запросив всіх до Національного бюро для оформлення протоколу слідчої дії в своєму кабінеті. Під час руху до приміщення Національного бюро всіх учасників обшуку на службовому автомобілі, під керуванням Новікова В.Г., останнім було здійснено зупинку з метою прийняття їжі. Саме під час відповідної зупинки, зі слів детектива Мирка Б.М., з салону службового автомобіля зникла відеокамера Національного бюро Panasоnic HC–V160EE–K з карткою пам’яті Micro SD, на якій містився аудіо-відеозапис проведеної слідчої дії, та яка повинна була виступати додатком до нескладеного вчасно в порушення ч.1 ст. 106 КПК України Новіковим В.Г. протоколу.
По прибуттю до свого службового кабінету, після спливу близько понад трьох годин після закінчення проведення обшуку вищезазначеної квартири, Новіков В.Г., достовірно знаючи про втрату аудіо-відеозапису ходу слідчої дії, в порушення вимог абз.3 ч.2 ст. 104 КПК України склав протокол, зазначивши в ньому інформацію, яку вже не можливо було підтвердити відповідним відеозаписом.
Тепер зрозуміло, навіщо колишній директор НАБУ Ситник та професійні «громадські активісти», що своїми ротами обслуговують його афери, вимагали створення Вищого антикорупційного суду, де б спеціально добрані судді розглядали виключно кримінальні провадження, що розслідувались НАБУ? Бо ніякий нормальний суд не визнає за доказ протокол обшуку, складений у іншому приміщенні за кілька годин після проведення слідчої дії та ще й при загубленому відеозапису. А ВАСК подібні «докази» визнає.
Більш того, керівник першого відділу детективів другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Володимир Геннадійович Новіков перетворив марудну процедуру обшуку на справжнє мистецтво. Відеозаписи слідчих дій, які проводить Володимир Геннадійович, можна переглядати з естетичною насолодою, отримуючи справжнє задоволення від польоту фантазії цього видатного борця з корупцією.
Ось, наприклад, кримінальне провадження №42016000000001157, яке Новіков розслідував за фактом розкрадання в Державному підприємстві «Укркосмос» понад 8 млн. доларів, призначених для запуску українського супутника «Либідь». 26 вересня 2019 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду, обвинуваченими в справі є колишній директор «Укркосмосу» Сергій Капштик та його позаштатний радник Михайло Гріншпон. Звісно, у звичайний суд таку справу направити було неможливо – тільки в особливий, з заздалегідь добраними суддями. Бо нормальний суд ніколи б не визнав докази, здобуті Новіковим 31 жовтня 2018 року в ході обшуку вдома в Гріншпона за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Київська, буд.11.
Прибувши для проведення обшуку до Гріншпона додому, Новіков не вигадав нічого кращого, як залучити понятими співробітників поліції, яких НАБУїни взяли з собою «для забезпечення громадського порядку». Напевно, керівник першого відділу детективів другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів зробив це з виховною метою – щоби продемонструвати «суміжникам» з поліції, як проводять обшуки справжні професіонали. Бо Гріншпон, довідавшись про мету візиту незваних гостей, заявив клопотання про участь у цій слідчій дії свого адвоката Сергія Гелли, якого викликав у присутності Новікова по телефону. Невдовзі адвокат Гелла прибув на виклик, пред’явив своє адвокатське посвідчення й заявив, що надаватиме правову допомогу Гріншпону під час обшуку. Але Новіков наказав співробітникам Управління спеціальних операцій НАБУ, озброєним антикорупційними шкарпетками по 400 грн., застосувати до адвоката фізичну силу та викинути його з другого поверху будинку, де проводився обшук. Ось відео з матеріалів кримінального провадження:
Після протестів з боку інших детективів НАБУ, обурених подібною поведінкою пана керівника першого відділу, Новіков записав у протокол, що адвокат Гелла був, начебто, присутній під час обшуку, але на запрошення Гріншпона перебував у дворі будинку. А тепер замислимось: який суд прийме докази, здобуті в ході подібного обшуку? – Правильно, лише Вищий антикорупційний.
Не сумніваюсь, що судді Вищого антикорупційного суду, переглядаючи відеозапис цього обшуку, отримали справжню насолоду від того, як у ході слідчої дії детективи НАБУ спілкувались між собою у нецензурних висловах та пропонували викликати проституток, щоби відпочити в сауні в будинку, який вони обшукували.
А ось з цього відео зрозуміло, чому Новікову так заважав адвокат – у ході проведення обшуку керівник першого відділу детективів другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ наказав понятим принести йому без дозволу хазяїна горіхи та цукерки з кухні та поставити на стіл, за яким він зі спеціалістом оглядав комп’ютерну техніку. Крім того, поняті без будь-якого дозволу господаря пересувались по приміщенню будинку на власний розсуд, без дозволу власника вживали їжу, яка знаходилась у будинку, а також, знайшовши пляшку алкогольного напою, запропонувати «накрити поляну».
Можна лише уявити, як би верещали професійні «громадські активісти», якби щось подібне утнули в ході обшуку слідчі Національної поліції або Державного бюро розслідувань. Інша річ, коли протоколи обшуків складають «заднім числом» детективи НАБУ, які загубили відеозапис цієї слідчої дії, а в ході обшуків «борці з корупцією» обговорюють виклик проституток, спускають адвоката сходами та жеруть без дозволу хазяїна чужі цукерки й горішки.
Тож не дивно, що за подібне «розслідування» Володимир Геннадійович Новіков не тільки не опинився на лаві підсудних, не тільки не був з ганьбою вигнаний з НАБУ, а, навпаки, був обласканий Артемом Ситником і наразі належить до числа особливо довірених осіб Артема Сергійовича – разом з Калужинським, детективом Борисенком і «таємним агентом» Шевченком