Втрачаючи на нелегальному ринку тютюну 23 млрд/рік, бюджетних доходів нам все складніше вимагати фінансової підтримки у партнерів.
Рівно три місяці тому, 9 лютого, я написав пост з таким заголовком.
«Чорний лебідь для тютюнової мафії».
Цим лебедем я охрестив представницю посольства США Catherine Croft, яка, разом з представниками G7, відвідала круглий стіл на базі Фінансового комітету Парламенту присвяченого нелегальному ринку тютюну.
Я виклав фото Пані Croft та зазначив, що при офіційній посаді «радниця з економічних питань», неофіційно, вона представник США з питань української корупції, а тема тютюну їх дуууже зацікавила.
Чого раптом я згадав цю історію сьогодні?
Ну бо днями я отримав деякі аналітичні матеріали, які були зібрані в командою Пані Croft для цього круглого столу.
Довідки стосуються трьох головних нелегальних фабрик країни, а саме Львівської, Тернопільської та фабрики в селі Гоща.
Матеріали я вивчаю, щось опублікую, та буду доповнювати.
Так, попросили і це, адже їх це хвилює.
Хвилює що ми себе грабуємо під час війни.
Правда звучить дико?
А ще більше соромно, адже наші партнери змушені копирсатися в цьому лайні і тикати нас носом вимагаючи не срати собі в штани.
Але як сказала люди, з якою я зустрічався.
«Партнерство з США - це не меценатство. Вкладаючи в Україну ресурси та гроші, нам вже не байдуже що ви себе обкрадаєте, адже так ви обкрадаєте і нас. А з нами так не можна.»
І це правда.
От зараз говорять про додаткові податки з громадян. Але може нарешті почнемо не з людей, а з тих, хто обкрадає бюджет?
Може пригальмуємо маховик корупції вже?