Відвідувачі музею Панаса Мирного стали дієвими учасниками давньоукраїнського язичницького свята найвищого розквіту природи.
Про проведення низки обрядів на Івана Купала 6 липня відзвітували на офіційній сторінці закладу культури у соціальній мережі Facebook.
Основними елементами свята є: солярні культи, ритуальне розкладання багаття, збирання трав і рослин (зокрема й пошуки цвіту папороті), купання та обливання водою, віра у розгул цієї ночі нечистої сили, ворожіння, пов'язане з прадавніми уявленнями про надзвичайну силу енергії Сонця цієї пори.
Запізнати глибини народних джерел і таємниці Купальського вечора мали змогу всі охочі відвідувачі закладу культури — від малечі шкільного віку до дорослих.
«На Полтавщині напередодні Купала молоді дівчата збиралися в умовленому місці з вінками на голові. Вінки плели з кануперу, любистку, барвінку, васильку, м’яти, рути та інших духмяних трав. Чоловічі шапки й солом’яні брилі теж прикрашали квітами. Вкінці вечора вдягнене в жіночу сорочку солом’яне опудало несли до річки й топили, а дівчата знімали вінки, щоби повісити їх у хаті для відлякування нечистої сили», — зазначили регіональну особливість обрядової структури свята на сторінці музею Панаса Мирного у Facebook.