«НАБУїни» та ВАКС: історія про гроші, вироки й «благодійні фонди».
Після тяжких і кровопролитних боїв між НАБУ й Офісом Президента директор НАБУ Кривонос та його помічник зі зв’язків із громадськістю (за сумісництвом – керівник САП) Олександр Клименко нарешті вибороли собі місце під сонцем та право доїти волелюбний український народ.
Власне, епічна битва влітку 2025 року між Кривоносом і Клименком, з одного боку, та Єрмаком – з іншого, арешт старшого детектива Магамедрасулова, «картонні мітинги», «справа Міндіча» та звільнення Єрмака з посади регента при неосудному монарху – це була, з одного боку, наївна спроба Офісу Президента дати Кривоносу та Клименку по руках, щоби вони не намагались наживатись на корупційних схемах, які традиційно приносять дохід іншим «правоохоронцям», а з другого – прагнення директора НАБУ та керівника САП забезпечити собі можливість заробляти на тих же правах, що й їхні колеги з СБУ, поліції та прокуратури.
Нині пристрасті вщухли, а корупційна структура України нарешті набула доконаного вигляду. Якщо попередній директор НАБУ Ситник продавав справи епізодично й озираючись по сторонах (втім, як стверджують колишні детективи НАБУ, це принесло Артему Сергійовичу не менше 50 млн доларів доходу), то Кривонос і Клименко поставили продаж справ на конвеєр.
Тепер у всіх кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ, фігурантам пропонується переказати певну суму на якийсь із двох благодійних фондів, які обслуговують Кривоноса та Клименка – у фонд Стерненка чи у фонд Чмута.
У разі згоди підозрюваного прокурор укладає з ним угоду про звільнення від покарання за вчинення злочину, а сума, сплачена за фактичне закриття справи, іменується як «добровільна пожертва на Збройні Сили України». Бо писати, що ці гроші потім виводяться на криптогаманці керівництва НАБУ та САП, ясна річ, ніхто не стане.
Таким чином покарання уникнули Злочевський, Грановський (народний депутат VIII скликання), Головін (начальник поліції Одеської області), легендарний Каськів, Кауфман і Борухович, які вкрали в Одеси аеропорт (при цьому аеропорт залишився у злодіїв, які навіть не відшкодували місту завданих збитків – вони просто переказали невеличку частину вкрадених коштів кишеньковому фонду НАБУ), і десятки інших топкорупціонерів, які відкараскались символічними штрафами.
Інша річ, якщо обвинувачений відмовляється переказати кілька мільйонів гривень Стерненку, як це зробив якийсь там службовець Красилівського агрегатного заводу, який обіцяв підприємцеві укласти договір на придбання комплекту заготовок – 27 квітня вироком ВАКС його було засуджено до 9 років позбавлення волі.
При цьому Кривоноса та Клименка не цікавить, чи винна людина в інкримінованих злочинах – якщо клієнт, якого вирішили обібрати, відмовляється платити Стерненку, то одного цього достатньо, щоби відправити строптивця на кілька років у виправну колонію.
Про те, як «НАБУїни» вимагають гроші в невинуватої людини, я довідався ще перебуваючи на фронті, коли з Києва дійшла звістка, що НАБУ розслідує кримінальне провадження №52024000000000413 від 07.08.2024 стосовно народного депутата VIII скликання Аркадія Корнацького який, маючи велику квартиру в Києві, де він, начебто, проживав, буцімто отримував і клав собі в кишеню гроші від Верховної Ради на компенсацію номера, який він орендував у готелі «Київ». У цій вигаданій детективом маячні прокурор САП побачив зловживання владою з боку екснародного депутата, тобто отримання неправомірної вигоди шляхом зловживання службовим становищем.
Я зараз не буду обговорювати те, що ніколи ніяких «квартирних» грошей Корнацький не отримував і отримувати не міг: насправді Апарат Верховної Ради України за оренду номера в готелі «Київ» платив безпосередньо Державному управлінню справами – ніякі гроші на руки Корнацькому не видавались, він до цих оплат не мав жодного відношення, й тому зловживання з його боку не може бути за визначенням.
Я не буду обговорювати навіть ту обставину, що відомості за фактом вчинення народним депутатом кримінального правопорушення може внести в ЄРДР тільки генеральний прокурор. А справу щодо Корнацького зареєстрував детектив НАБУ.
Річ у тім, що «квартира» в Києві, у якій, за версією НАБУ, начебто проживав Корнацький, – це офіс фірми, де я є директором з 2013 року, куди в 2014-2019 роках десятки разів приїздили знімальні групи телеканалів, щоби записати інтерв’ю зі мною, де під час подій на Майдані в 2013-2014 роках на підлозі в кабінетах спали учасники акцій протесту – і я, і Ігор Луценко, і ще безліч людей.
І де, врешті-решт, за часів Януковича проводились обшуки саме як в офісі підприємства, що зафіксовано в численних процесуальних документах.
Цю «квартиру» Аркадій Корнацький придбав за часів президентства Ющенка як офісне приміщення, у якому ще попереднім власником було проведено відповідне перепланування – задля розміщення офісів аграрного підприємства та юридичної фірми. А перед тим, як стати народним депутатом, він вийшов зі складу засновників і залишив цей офіс за фірмою, де власниками є його діти. Проживати в цьому приміщенні неможливо.
Зрозуміло, що я одразу ж попросив допитати мене як свідка в цьому кримінальному провадженні, але в НАБУ це робити відмовились. Натомість Корнацькому була висунута умова – або він переказує Стерненку 4 млн грн під машкарою «допомоги ЗСУ», і тоді справа завершиться символічним штрафом, або він сяде на кілька років – це забезпечать ручні судді ВАКС.
При цьому один із суддів «трійки», яка слухала справу, написав окрему думку, вважаючи, що справа порушена незаконно й вирок може бути тільки виправдувальним.
Вирок ще не набрав законної сили, зараз розглядається апеляційна скарга. Але ані ВАКС, ані Апеляційна палата ВАКС не хочуть викликати й допитувати свідків захисту – ані мене, ані десятки журналістів, які бували в цьому приміщенні й записували інтерв’ю зі мною в 2014-2019 роках. Більш того, на клопотання сторони захисту про допит свідка Бойка, який з 2013 року працював в офісі фірми й може підтвердити, що це нежитлове приміщення, ВАКС ухвалив: відмовити, бо суд вважає, що свідок Бойко не може повідомити нічого нового.
Та й дійсно: хіба може обвинувачений розраховувати хоча б на видимість правосуддя, якщо він не хоче позолотити ручку Кривоносу та Клименку? А переказав би Корнацький 4 млн грн Стерненку, як це від нього вимагав прокурор САП, – і відкараскався б штрафом у 5 тисяч грн, як Грановський.
На фото, зробленому в 2016 році: я в офісі фірми, який НАБУ згодом оголосило «квартирою Аркадія Корнацького».
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»