Підвищення зарплат педагогам і медикам не заплановано.
У проєкті бюджету на наступний рік не передбачений перегляд заробітних плат для педагогів та медиків, натомість видатки на оплату праці прокурорів, суддів та правоохоронців планується збільшити. Чим мотивують керівники цих відомств потребу у додаткових коштах й хто з депутатів виступає проти такого кроку, та чи буде підписаний законопроєкт, що передбачає підвищення податків, в коментарі «Телеграфу» розповіла народний депутат від фракції Політичної партії «Європейська солідарність», член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
- Днями у себе на сторінці в Facebook ви здивували цифрами, які будуть закладені в бюджеті на заробітні плати працівників органів прокуратури та суддівського корпусу. Це по кілька мільярдів на кожну структуру більше, ніж в цьому році, що виглядає дивним на фоні заяв, що, наприклад, вчителям підвищення виплат не світить. Чим пояснюють такі запити керівники відомств?
- Цього року я вперше брала участь у засіданнях робочої групи бюджетного комітету ВР, де розглядались пропозиції до держбюджету. Хотілось зрозуміти чи бачать ті, що вносить наша фракція, чи намагаються в них розібратися. Адже ми показали, що видатки можна зменшити аж на 99 млрд 640 млн гривень. Учасників обговорення зацікавило, а що це може бути?! А це, наприклад, бюджетна програма 0901010, відповідно до якої передбачено збільшення видатків на оплату праці прокурорів на 2 млрд 744 тис. гривень у порівнянні з 2024 роком.
Як виявилось, чомусь саме зараз генеральний прокурор та відповідальні працівники прокуратури, які подавали бюджетний запит, вирішили застосувати при визначенні посадового окладу збільшений розмір прожиткового мінімуму. Він становить 1600 гривень й не змінювався з 2021 року, а зараз пропонується орієнтуватися на цифру 2102 гривень – таку, як в інших державних органах. Зараз оклад прокурора окружної прокуратури – це 25 прожиткових мінімумів, але є ще багато різних надбавок, який впливає на остаточний розмір виплат. На моє питання, якою зараз є середня заробітна плата прокурорів, мені відповіли, що 68 тис. гривень. А на уточнення, чому саме зараз виникла пропозиція про перегляд прожиткового мінімуму, відповіді не було.
І все це на фоні того, що розгорівся скандал з пенсіями прокурорів за інвалідністю, які вони отримують паралельно з заробітною платою. Й це окрема тема, з якою потрібно розбиратися, скільки таких спеціальних пенсій призначено й чи існували для цього законні підстави (22 жовтня відбулось засідання РНБО, на якому було ухвалене рішення з проведення повного аудиту пенсій та інших нарахувань посадовців, які могли «організувати» собі інвалідність – Авт.). Наразі діє обмеження щодо максимального розміру таких виплат. Він не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, це 23 610 гривень. Але якщо це обмеження буде знято, то можуть бути пенсії дуже високі.
- Працівники органів прокуратури – це не єдині, на чиї зарплати держава має витратити наступного року більше коштів, ніж цьогоріч? Хто ще в переліку?
- У бюджетній програмі 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» також передбачено збільшення видатків на оплату праці на 1 млрд 351 мільйон гривень. Й ще за одною програмою – додатково 215 млн гривень. Тобто загалом ми маємо плюс 1,5 мільярда. Чому? Обґрунтування таке: планується запровадити виплату премій суддям першої інстанції до 40% посадового окладу за кожен місяць. Це нібито необхідно, бо через низьку зарплату ніхто не хоче працювати в місцевих судах.
Правоохоронні органи також намагаються привести заробітні плати у відповідність до своїх спеціальних законів. Ці виплати підв'язані до прожиткового мінімуму, встановленого на перше число календарного року. І кожне відомство «грається» зараз цими цифрами, намагається повернути своє, втрачене, як вони вважають. Загалом збільшення видатків на оплату праці просуває до 70 розпорядників коштів, поясненням цьому стало завершення реформи у вигляді запровадження грейдової системи оплати праці держслужбовців. (Реформа системи оплати праці держслужбовців стартувала ще у 2020 році, вона передбачає впровадження класифікації посад, зменшення кількості складників зарплати, а на фінальному етапі – побудову системи грейдів, тобто зарплатних рівнів. Він вищий у тих, хто досягає на тій самій посаді кращих результатів і чий внесок в діяльність установи чи організації більший – Авт.) Її завданням було упорядкованння підходу до нарахувань, він мав би бути прозорим, відповідно, були б оптимізовані видатки, але вийшло навпаки – ми бачимо запит на їх збільшення.
Так, в Мінфіні кажуть, що їм надали бюджетні запити, вони звели все в єдиний документ й передали далі на розгляд. Але потрібно вести розмову з розпорядниками, корегувати за потреби, шукати шляхи зменшення видатків, а не погоджувати на всі пропозиції, не зважаючи на умови війни. Та для цього, на мій погляд, не має політичної волі. Насамперед у прем'єр-міністра, тому що він має організовувати роботу всіх міністерств.
- У сфері освіти та медицині чи обговорювалось збільшення видатків на оплату праці?
- Ні, бо очевидно, що міністри не спромоглися захистити свою позицію. Наприклад, Оксен Лісовий виступає в ролі людини, яка розуміє, що у держави немає коштів й говорить про те, що як тільки з'являться ресурси, виплати педагогам будуть переглянуті. Я таку його позицію не підтримую, тому що це означає, що він просто погоджується з тим, що йому нав'язують. Але що це за середній рівень зарплати в галузі 12 тисяч гривень? Не кажучи вже про молодих вчителів, які отримують навіть нижче мінімальної заробітної плати, але навіть цей пункт МОН не змогло відстояти.
До речі, коли ця інформація по міністерству освіти стала відома, віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров говорив, що на етапі обговорення бюджету намагатиметься якось змінити ситуацію. Можливо, шляхом збільшення дотацій на місцеві бюджети, але в ці два дні на засіданнях робочої групи бюджетного комітету, ні його, ні представників МОН не було.
- Чи лишаться наступного року «замороженими» прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата, до яких прив'язані зарплати бюджетників та інші соціальні виплати?
- Так, мінімальна заробітна плата лишиться на рівні 8 000 гривень, а прожитковий мінімум – 2920 гривень. Це ті показники, які були й цього року. Тобто точно підвищення зарплати не стосуватиметься вчителів, молодших медичних працівників, лікарів. А от державні структури, повторюсь, як раз пішли за грейдовою системою й зарплатний фонд хочуть збільшити.
- Якщо говорити про наповнення бюджету, то які є можливості щодо збільшення дохідної частини?
- Якщо ми говоримо про податкові надходження, то, звісно, їхнє збільшення в абсолютній сумі можливе за рахунок девальвації національної валюти, збільшення платежів при імпорті тощо. А це своєю чергою розкрутить інфляційні процеси. Інший шлях – це зміни до Податкового кодексу. Зокрема, наша фракція пропонувала збільшення дохідної частини на 65,6 млрд гривень. Але ці пропозиції бюджетний комітет не розглянув, тому що відповідні зміни до Податкового кодексу не були внесені.
Хоча є й інші резерви, наприклад, рентні платежі, мені здається, що вони занижені. Ми прораховували зі спеціалістами й вийшла чималенька сума – до 14 млрд гривень. Я наполягала на вивченні цього питання й буде доручення Кабміну це зробити й впорядкувати надходження з ренти. Побачимо, яким буде остаточне рішення.
- При цьому ви звернулись до президента з пропозицією ветувати закон про зміни до Податкового кодексу 11416-д, яким передбачено підвищення податків?
- Цей проєкт закону не конституційний, я вже неодноразово про це говорила й писала, напевно, більше за інших. По-перше, це стосується норми про сплату військового збору ФОПами з 1 жовтня. Йдеться про підвищення податкового навантаження на фонд оплати праці, на «білі», задекларовані доходи. Нагадаю, що процес виведення зарплат з тіні був довготривалим, ми за це боролися з 2014 року, й попри критику на початку, врешті отримали позитивний ефект. Й зараз ухвалення рішення, яке перекреслить усі ці досягнення, дуже зашкодить економіці. Адже зрозуміло, що люди наполягатимуть, щоб рівень їх зарплати не змінився. Натомість роботодавці, які не будуть здатні потягнути новий розмір виплат, будуть шукати лазівки, обхідні шляхи, щоб не платити більше, ніж вони можуть.
Чомусь під час війни не може ніхто збагнути й оцінити правильно поведінку «білого» бізнесу, який продовжує працювати й сплачує податки до бюджету. Перевиконання в цьому році, з різних причин, проте склало майже 100 мільярдів гривень. По-друге, великий бізнес, середній, та й маленький – усі продовжують підтримувати Збройні Сили. І оця фраза про те, що нехай за все платить бюджет, держава всім забезпечує, не працює. Бо ми бачимо, що за три останні роки вона так й не змогла навчитися оперативно реагувати на запити військових підрозділів. Все одно всі шукають благодійників, людей, які можуть надати допомогу швидко. Тому настрій в суспільстві не можна змінювати кардинально, щоб бізнес не почав ненавидіти державу, яка забирає можливість, в тому числі й надання такої підтримки.
- На вашу думку, чи підпише президент закон, чи дослухається до критики?
- Можливо, все-таки таки президент почує, що зовні відбувається відносно цього проєкту закону. По-друге, що є більш важливим аргументом, мені здається, це те, що проти підвищення податку на прибуток для банків до 50% виступили й Національний банк, й Міністерство фінансів, й МВФ. Вони не радять впроваджувати цю норму, тим більше ретроспективно. Я очікувала, що вето буде накладено саме з цієї причини. Але навіть голова податкового комітету не має актуальної інформації щодо причин непідписання.
Наразі готується ряд уточнень до цього ще не підписаного законопроєкту (зокрема, підтримали мою пропозицію звільнити від сплати військового збору ФОПів 1, 2 та 4 груп, які зараз мобілізовані до Збройних Сил).