Під час війни компанія з орбіти ЄДАПС отримала підрядів на 8,9 мільярда
Роздутий бюджет на бланки та паспорта: з 2022 року через одну фірму державний поліграфкомбінат "Україна" прогнав майже 9 млрд грн. До чого тут Офіс Президента?
З 2021 року уряд Дениса Шмигаля періодично вносить зміни до норм виробництва паспортів, нотаріальних бланків та акцизних марок. В результаті нововведень річні видатки на їх виробництво на спеціалізованому державному поліграфкомбінаті "Україна" за останні два неповних роки зросли майже втричі, з менше 3 млрд грн до 8, 9 млрд грн. Навіщо він це робить?
Бізнес колишнього міністра охорони здоров’я
21 липня НАБУ повідомило про викриття міжнародної корупційної схеми з паспортами на півмільярда гривень. Про підозру повідомили 5 особам, зокрема колишньому директору державного "Поліграфічного комбінату "Україна" Максиму Степанову, його підлеглому - екс-начальнику відділу ДП, фізичній особі-"пособнику злочину". Та двом громадянам Естонії, директору та менеджеру підконтрольної Степанову компанії.
Справу відкрили за статтею 191 КК "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем". Степанов також отримав підозру за статтею КК 209 "Легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом".
За даними правоохоронців, схема працювала так: у 2013 році очільник "Поліграфкомбінату" Степанов придбав на підставних осіб естонську компанію, через цю компанію організував закупівлю матеріалів для виготовлення бланків документів: паспорти громадян України, ID-карти, посвідчення водія тощо.
Підконтрольна директору компанія-прокладка закупляла матеріали у виробників закордоном, після чого перепродавала їх комбінату за завищеною у 4-6 разів вартістю. Таким чином впродовж 2013-2016 років організатори схеми, за даними правоохоронців, незаконно збагатились на пів мільярда гривень.
Далі екс-директор "продав" 45% акцій підконтрольної фірми, що "фактично не працювала", іншій підконтрольній компанії за $1,35 млн. Таким чином він легалізував гроші, задекларував їх, а частину коштів у сумі $150 тис перевів на рахунки близьких родичів.
У кріслі керівника комбінату Степанов встиг запатентувати на підконтрольну компанію (яка використовувалась для закупівель) право інтелектуальної власності на імплантовані захисні елементи, що до 2022 року використовувались у всіх паспортах громадян України. Таким чином до 2022 року з кожного виготовленого паспорту відраховувались екс-чиновнику виплати за інтелектуальну власність.
Можливі зловживання Степанова правоохоронці розслідують ще з 2019 року. Втім підозри у зловживаннях не завадили йому очолити роботу цілого міністерства: з березня 2020 року по травень 2021 року Степанов займав посаду міністра охорони здоров’я, його звільнили через повільні темпи вакцинації від COVID і постійні перенесення поставок вакцин.
Власне, щоб позбутись від роялті на виготовленні паспортів для Максима Степанова уряд Дениса Шмигаля "за рекомендаціями НАБУ" розробляв зміни технічних вимог до захисних елементів документів.
У матеріалі видання "Українська правда" був опублікований протокол наради прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. На ньому уряд визначався з подальшим виробництвом документів зі спеціальними елементами захисту. Нарада відбулась у жовтні 2021 року. Вона одразу стосувалась різної продукції: паспортів, нотаріальних бланків, акцизних марок на алкоголь та тютюн, усюди уряд пропонував зміни.
На нараді домовились, що поліграфкомбінат "Україна" обрахує Міністерству економіки витрати на виробництво нових акцизних марок на алкоголь та тютюн. Мінфін з Мінцифрою, Мінекономіки, ДПС та Секретаріатом Кабінету Міністрів утворять робочу групу щодо запровадження електронного акцизу, удосконалення дизайну паперових марок та покращенню їх захисту. А також розглянуть варіант об’єднання двох державних підприємств – поліграфкомбінату "Україна", що підпорядковується Міністерству економіки з "Київською офсетною фабрикою", що підконтрольна Міністерству фінансів.
Обидві спеціалізуються на виготовленні продукції зі спеціальними елементами захисту.
Зрештою в листопаді 2021 року уряд ухвалив постанову, за якою виробництво нотаріальних бланків здійснюється виключно державним підприємством, яке належить до сфери управління Мінекономіки. Тобто "Поліграфічним комбінатом "Україна".
Ця норма не сподобалась АМКУ. Комітет рекомендував уряду, щоб "уникнути негативного впливу на конкуренцію", внести зміни у постанову, наголошуючи на тому, що окрім комбінату "Україна" на ринку функціонує, наприклад, державна "Київська офсетна фабрика". Проте уряд не став змінювати своє рішення.
Хоча ще донедавна конкуренція за виготовлення бланків існувала і "Київська офсетна фабрика" приймала участь у тендерах на їх виготовлення.
Як суперники з державним поліграфкомбінатом "Україна" на тендерах "Київська офсетна фабрика" зустрічалась 19 разів, останній раз у липні 2021 року на тендері Державної митної служби з виробництва бланків проходження товару.
Тоді цей підряд виграв третій учасник-ФОП, що запропонував знижку у 78% від очікуваної вартості митників.
Конкурували вони і за виготовлення нотаріальних бланків на майже 140 млн грн у 2020 році, але тоді підряд взяв "Поліграфічний комбінат "Зоря", що раніше входив до консорціуму ЄДАПС.
19 червня 2023 Кабмін вніс зміни до виготовлення акцизних марок на алкоголь та тютюн, зокрема зобов’язав з 25 серпня наносити на акцизну марку голографічний захист.
Рішення не знайшло підтримки серед виробників сигарет. Асоціація виробників тютюнових виробів звернулась до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з листом проти повернення голограми.
"Історично запровадження або заміна голографічного захисного елементу (та зміна внаслідок цього вартості акцизної марки) завжди відбувалась у непрозорий та корупціогенний спосіб. При цьому, головною метою такого запровадження було забезпечення "годівниці" для виробників відповідних захисних елементів, а не захист акцизної марки", - йдеться у листі.
Наразі Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики готує проєкти законів, в яких пропонується відмовитись від паперової акцизної марки на користь електронної.
ЄДАПС повернувся
Останні два роки уряд Дениса Шмигаля створює сприятливі умови для підприємства з колишнього консорціуму ЄДАПС на державних закупівлях.
Мова йде про одне підприємство – ТОВ "Поллі Сервіс".
Що таке ЄДАПС, або Єдина державна автоматизована паспортна система і чому він "скандальний"?
Це консорціум, який був заснований у 2004 році вісьмома компаніями, що працювали у сфері захищеного друку та офіційно належили різним бенефіціарам. Офіційно консорціум проіснував до грудня 2016 року і був розформований.
До його складу входили:
ПАТ "КП ОТІ"
ТОВ "ЗНАК"
ДП "Державний центр персоналізації документів"
ТОВ "Поллі-Сервіс"
ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Голографія"
ДП "Поліграфічний комбінат "Зоря"
ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк"
ТОВ "Фірма 3-Т"
ПрАТ "Інком"
"Наші гроші" так окреслювали схему бенефіціарів ЄДАПСУ у роки попередньої монополії наступним чином:
Чим можна пояснити успіхи ТОВ "Поллі-Сервіс" на закупівлях державного поліграфкомбінату "Україна"?
Партнер Обиденко по ТОВ "Поллі-Сервіс" Таріям Матар Мохамед став широко відомий після того як через його компанії Vector Energy Innovation та ТОВ "Трейденергоресурс" перед початком повномасштабного вторгнення рф постачалася білоруська електроенергія в Україну на адресу трейдера "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка - колишнього менеджера ДТЕК Ріната Ахметова.
Тоді трейдер державного "Енергоатому" був усунутий з цього процесі і Бутенко отримав ексклюзивне право на перепродаж білоруської електроенергії.
Таріям Матар Мохамед уже був співласником ТОВ "Інноваційно-індустріальна група". Схвально про нього і його компанію у 2019 році відгукувався голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Втім, пізніше він відкинув звинувачення у її лобізмі.
Водночас Бутенко переважне право на викуп білоруської електроенергії отримав від Офісу президента, зокрема заступника голови ОП Ростислава Шурми.
У 2022 році Бутенко очолив державного трейдера електроенергії "ЕКУ", якого було створено для перепродажу електроенергії "Енергоатому" за ініціативою заступника голови ОП Шурми.