Заступник комбата Роман Кулик: Мій підрозділ зараз в епіцентрі найбільшого піз*** за весь час Великої війни.
206-й батальйон територіальної оборони 241-ї київської ОБрТрО, який виконує бойові завдання як приданий підрозділ на Донеччині, зазнає великих втрат в особовому складі внаслідок штурмових дій противника та неадекватних рішень вищого начальства.
Про це повідомляє Новинарня.
Один із командирів батальйону, близький друг «Новинарні» та член нашої організації, колишній начальник юридичного управління УІНП Роман Кулик «Вікінг», публічно заявляє про некомпетентність вищого командування. Про це він пише у своєму акаунті в мережі Х (колишній твіттер).
Його батальйон повернувся на передову в Донецьку область наприкінці червня після короткої ротації (до травня воював у районі Новомихайлівки на Курахівському напрямку). Одразу після цього капітан Кулик, заступник командира батальйону (донедавна – командир механізованої роти), написав: «Мій підрозділ зараз в епіцентрі найбільшого піз***, який я бачив за весь час Великої війни, тому тут спорадично будуть зʼявлятись короткі злі твіти на теми, від яких мене вже тупо рве зсередини».
Надалі Вікінг зазначав: «Останні пів року війни остаточно утвердили мене в спостереженні, що на боротьбу з абсолютно відбитими, неадекватними, безграмотними, але нарцисичними старшими начальниками у мене йде не менше, а місцями й більше часу, ніж на реальну і єдино важливу війну з росіянами».
За словами капітана Кулика, керівництво бригади, до якої придано його бат, у своїй смузі оборони ставить перед тероборонівцями нереальні задачі, які тягнуть за собою величезні людські втрати.
«Вже просто аксіома війни: старші начальники повально не можуть/відмовляються обʼєктивно оцінювати спроможності підлеглого особового складу. Нарізаються фантастичні задачі, які розраховані або на космодесантників, або на щонайменше запакованих 20-річними «спортіками» й технікою свіжі підрозділи. Що ці люди в***бані фізично й психологічно роками Великої війни, що засобів і боєприпасів для підтримки піхоти тотально не вистачає – все це тупо ігнорується. Командири, які озвучують ці проблеми, а не тупо козиряють, піддаються остракізму, висміюються як «слабаки» й «соплі». В результаті такої близорукості/тупості/злочинної недбалості фантастичні задачі не виконуються, люди гинуть, випадають зі строю, а коли апетити зменшуються і доходить до реалістичних задач – уже нікому їх виконувати. І доміно п***є далі», – написав Роман Кулик уранці 3 липня.
Перед тим Вікінг розповідав у мережі: «Вдалось відбитись від глобальної суїцидальної задачі, згодившись на іншу, теж вкрай ризиковану, але бодай із мінімальними шансами [на виконання]. Так і живемо, від години до години, з одного дня ввалюємось в наступний, вже давно без надії, що буде краще».
1-го і 3 липня батальйон Кулика зазнав значних безповоротних і санітарних втрат.
«Чорний день в історії нашого батальйону: 01.07.2024. Зафіксую цей проклятий день і один суцільний кошмар тут», – написав він 1 липня. А 3-го числа: «03.07.2024. Знову».
«Новинарні» відоме число загиблих у батальйоні, однак ми не повідомляємо ці цифри, щоб не підвищувати обізнаність ворога.
Серед полеглих 3 липня у 206 ОБТрО – офіцер, юрист і письменник Василь Паламарчук з позивним «Адвокат». Про його смерть повідомляла місцева влада.
«Адвокат зранку пішов забирати своїх загиблих хлопців. Це вже не вперше, коли він особисто йде за загиблими. Перед цим учора зібрав команду зі своїх, розповів нам план і сказав: «У нас або получиться, або получиться». Він був неймовірною людиною і близьким другом. Сьогодні він ішов у траншею з під***ами першим і останнім звідти виходив…» – розповів «Новинарні» про чергову болючу втрату інший співрозмовник у батальйоні.
Наступного дня Роман Кулик описав ще одну проблему – складність порятунку поранених через відмову в переливанні крові на стабілізаційному пункті.
«Один із моїх найкращих бійців, Буся, отримав множинні осколкові, велика втрата крові. На щастя, з оточеної позиції його вивезли буквально хвилин за 40 у ході авантюрної евакуації. Ми боролися за догоспітальне переливання крові, але з логістичних і оргпричин рота зараз не тягне. Але й на стабі ніхто не переливає кров.
Який мрак, бл***, тупо піз***, х*** зна який рік війни, а досі топчемось на місці. Скільки бійців загинули через таку тупість, пох***зм, небажання напрягтись для покращення шансів наших людей на виживання», – написав Кулик у твіттері.
Зазначений батальйон виконує завдання на Торецькому напрямку.
Лінія фронту на цій ділянці була незмінною практично з 2024 року. Із початку 2022 року, тобто від початку широкомасштабного вторгнення РФ, оборону тут тримала 24-та окрема механізована бригада ЗСУ імені Короля Данила. Фронт між Горлівкою і Торецьком залишався стабільним.
За даними ЗМІ, ситуація змінилася після того, як «королівську» 24 ОМБр перекинули на інший напрямок, а на Торецьк завели іншу, новостворену бригаду.
Ротація була невдалою. Росіяни нею скористалися, почали штурмові дії та зайняли населений пункт Шуми. Також росіяни просуваються в Північному, Південному та, значною мірою, в селищі Нью-Йорк, і продовжують атакувальні дії.
За даними DeepState, у Нью-Йорк окупанти заходять з півдня.
Напередодні журналістка «Громадського» Діана Буцко коментувала в фейсбуці: «Росіяни зайшли у Нью-Йорк. DeepState пише, що за вчора вони просунулися на понад три (!!!!!) кілометри. Позавчора ми були у місті, забирали людей. Вони чули стрілецькі бої. Як ви бачили у репортажі, авіабомб не шкодують. Вперше бачила і чула таку інтенсивність на власні очі.
Це результат невдало проведеної ротації. З Торецька командування вирішило вивести 24-ту бригаду, яка тут тримала оборону. Їх передислокували на Часів Яр, а звідти на Торецьк – 41-шу бригаду. Росіяни скористалися хаотично проведеною ротацією і прорвали нашу оборону. Просування дуже стрімке. Якщо лінію фронту не вдасться стабілізувати, а зараз усе виглядає не дуже добре, цих міст не стане».
Додамо, що за підсумками доби 3 липня Генеральний штаб ЗСУ інформував: «На Торецькому напрямку агресор значно активізувався – вчинив 25 атак, зокрема, у районах населених пунктів Диліївка, Торецьк, Північне та Нью-Йорк на Донеччині».
За підсумками 2 липня йшлося про те, що на Торецькому напрямку ворог провів 32 атаки в районах населених пунктів Торецьк, Північне, Південне, Залізне та Нью-Йорк.
За підсумками доби 1 липня Генштаб нарахував 28 атак на вказаному напрямку.
Таким чином, після років відносної стабільності Торецький (Горлівський) напрямок став одним із найгарячіших на всьому фронті російсько-української війни.
Джерело: Новинарня