Компанія Кирила Тимошенка отримала підряди на понад 250 млн грн для телеканалу «Рада»
Компанія «Кінокіт» отримала підряди на понад 250 млн грн для виготовлення контенту телеканалу «Рада», оскільки телеканал не мав техніки, щоб самостійно створювати контент.
Про це, як повідомляє рух ЧЕСНО, йдеться у звіті Рахункової палати про результати аудиту роботи Верховної Ради.
Звіт охопив період роботи Ради з 2020-го по 2023 рік включно. Аудитори Рахункової палати зазначили, що перевіряли фактичний стан майна державних підприємств та установ, які забезпечують діяльність Верховної Ради. Також вони перевіряли ефективність управління цим майном і те, як ці органи проводили закупівлі.
Відповідно до звіту, у 2020–2023 роках з бюджету витратили 1,5 млрд гривень (16,6% усіх видатків ВРУ) на придбання й утримання майна, що перебуває на балансі держпідприємств та установ, які забезпечують роботу парламенту.
Під час аналізу Рахункова палата виявила, що значна частина обладнання державного підприємства телеканалу «Рада» застаріла та потребує заміни. Начебто через відсутність якісного обладнання телеканал уклав договори на виробництво медійного продукту з ТОВ «Кінокіт» на загальну суму 276 млн гривень. Як зазначають у ЧЕСНО, частину підрядів «Кінокіт» міг отримати без конкуренції.
Компанію пов’язують з ексзаступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком (нині він є радником міністра оборони Рустема Умєрова). Засновницею та власницею «Кінокіт» є випускниця «Української кіношколи» Юлія Дроздова. Цю школу, як раніше повідомляли журналісти, заснувала дружина Кирила Тимошенка Альона.
За даними аудиту, «Кінокіт» отримав 276 млн гривень. Аудитори зазначили, що наразі немає типового положення про організацію мистецьких конкурсів, які регулювали б процедуру проведення закупівлі для виробництва контенту телеканалом «Рада". Тому держпідприємство керується своїми положеннями та може проводити закупівлю навіть з одним учасником, через що «Кінокіт» міг отримати частину підрядів без конкуренції, — зазначили в ЧЕСНО.
Утім, згодом в Апараті ВРУ запевнили, що порушень під час конкурсів не було. Там уточнили: у звіті Рахункової палати зазначено, що мистецькі конкурси телеканал «Рада» проводив на підставі затверджених ним положень, відповідно до яких конкурси проводили за умови не менше одного учасника, а оголошення про їх проведення оприлюднені на сайті телеканалу. В Апараті також повідомили, що до участі в мистецькому конкурсі у 2022 та 2023 роках було подано кілька пропозицій від учасників.
«Таким чином переможця мистецького конкурсу обрано телеканалом «Рада» на конкурсній основі відкрито та прозоро, з попереднім публікуванням оголошень про конкурс та його умови», – заявили в Апараті.
Аудитори також повідомили, що телеканал «Рада» у 2021–2022 роках надавав своє майно в безоплатне користування. Аналогічна ситуація була з ДКП «Їдальня» управління справами Апарату ВРУ» у 2020–2023 роках.
Два згадані держпідприємства також допускали порушення під час проведення закупівель товарів та послуг. Так, ДКП «Їдальня» протягом 2020–2021 років уклало угоди на 16,6 млн грн без використання системи Prozorro, а телеканал «Рада» не оприлюднив звітів про виконання завершених договорів на загальну суму 22,9 млн грн – це порушує законодавство у сфері публічних закупівель.
Після публікації матеріалу Руху ЧЕСНО в Апараті ВРУ зазначили, що згадані звіти про виконання договорів на суму 22,9 млн грн були оприлюднені, але із затримкою щодо встановленого строку. Й наголосили, що несвоєчасність оприлюднення інформації «не призвела до жодних фінансових порушень або їх наслідків».
Аудит також показав, що підприємства й установи, які забезпечують роботу ВРУ, не мають речових прав на 33 об’єкти нерухомого майна, що становить 4,5% загальної кількості будівель і споруд. Втім аудитори зазначили, що державні органи вирішують цю проблему й цифра зменшується.
Окрім будівель, аудитори виявили проблеми із земельними ділянками. Зокрема підприємства й установи, які забезпечують роботу парламенту, не мають документів на право постійного користування чотирма земельними ділянками – 7,8% загальної кількості ділянок, що перебувають на балансі підприємств. Загальна їхня площа становить 126 тис. квадратних метрів.
Аудитори також вказують, що в держави відсутні документи на ділянку, де розташована база відпочинку «Пуща-Водиця». Відповідальні за це майно держоргани подавали всі необхідні документи на отримання права користування, але Київська міськрада не виносить цього питання на розгляд.