Об'єднання Західної та Східної Німеччини відбулося 30 років, але там досі існує поділ громадян.
Про те, що єдину німецьку державу розділяє невидима завіса діалектів і усталених з часу завершення Другої світової війни мовно-культурних особливостей, свідчать результати дослідження науковців із журналу "PLOS".
Лінгвісти опитали понад 770 тисяч мешканців ФРН, Австрії та Швейцарії з метою зрозуміти, наскільки змінилась єдина німецька мова у цих країнах за останні три десятиліття.
Найбільшу регіональну різницю німецької мови дослідникам вдалося зафіксувати саме у Німеччині, де й досі відчувається ментальний поділ громадян на ФРН і НДР.
Так, виявилося, що старий кордон розділяє громадян єдиної країни, коли мова заходить про кулінарні пристрасті: західні німці (вестфалці, гессенці, нижньосаксонці) називають млинець — Pfannkuchen, у той час як східні (тюрингці та брандербуржці) схильні вживати слово Eierkuchen (дослівно — яєчні коржі), водночас у Берліні та околицях вживають термін Berliner, а у Саксонії — Krapfen.
«Наявна варіативність назви одного лише слова "млинець" демонструє, що для переважної частини східних німців саме їхня назва є усталеним маркером регіональної ідентичності. І вони прагнуть її зберегти попри універсалізацію та стандартизацію німецької мови», — підсумовують науковці з журналу "PLOS".