Ось і добігає кінця фарс під назвою «Конкурс на посаду директора НАБУ».
Замість попереднього хабарника Ситника висока комісія ось-ось має обрати нового хабарника, бажано – з числа довірених осіб Артема Сергійовича, який поведе Національне антикорупційне бюро України до світлих висот у справі остаточної ліквідації корупції.
Щоправда, як запевняє прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, в Україні системна корупція давно викорінена, а, відтак, незрозуміло навіщо країні, яка воює, щороку витрачати мільярди на утримання так званої «антикорупційної інфраструктури». Але Шмигаль явно неправий – НАБУ, будучи чи не найкорумпованішою (після Мінмолодьспорт) установою, акумулює корупціонерів у своїх лавах. І якщо цю богадільню розігнати, то шахраї, аферисти й мздоїмці розповзуться по інших державних установах, розносячи з собою корупційну пошесть. Краще вже нехай сидять у одному місці.
25 лютого 2023 року комісія з проведення конкурсу на посаду директора НАБУ відібрала 11 кандидатів, які продовжать боротьбу за крісло найчеснішої людини країни (а ким ще може бути директор НАБУ?). Відбір здійснювався за критеріями доброчесності – це нове слово, введене в обіг у 2016 році колишнім генеральним, проти господи, прокурором Юрієм Луценком, який сам становить взірець оцієї самої доброчесності.
На наступному етапі комісія вже буде з оцих найчесніших вибирати самого компетентного. А вибирати є з кого. Розповімо про двох з 11 негренят.
Один з 11 найчесніших українців – голова Державної інспекції архітектури та містобудування Семен Кривонос.
Семен Юрійович є професійним борцем з корупцією і займається цим, принаймні, з 2011 року, коли він був призначений начальником відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в Обухівському районі Київської області. Послужний список Кривоноса, воїстину, надихає – лише благословенна київська земля, право на користування та володіння якої реєстрував Семен Юрійович, могла породити такого антикорупційного титана:
Але тепер, завдяки комісії з проведення конкурсу на посаду директора НАБУ, ми знаємо, де водяться справжні антикорупціонери – серед реєстраторів земельних оборудок і керівників митниць.
Тож не дивно, що така чесна людина в 2016 році виграла конкурс на посаду директора Одеського територіального управління НАБУ.
Одначе вибухнув скандал після того, як стало відомо, що Кривонос у 2009 році притягувався до кримінальної відповідальності, був оголошений у розшук, засуджений, але потім звільнений від відбуття покарання за актом амністії (згідно з фабулою кримінальної справи, Кривоноса обвинувачували у використанні та підкупі студентів столичних вузів для фальсифікації результатів на місцевих виборах у Києві та області). Також стало відомо, що в 2014 році Кривонос проходив за матеріалами кримінального провадження № 22014101110000061 за ознаками ч.4 ст. 368 КК України. У цьому провадженні, яке розслідувалось слідчим відділом Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області, документувалась причетність Кривоноса до вимагання спільно із сільським головою Старобезрадичівської сільської ради Горбатенком неправомірної вигоди в розмірі 120 000 доларів США за виділення земельної ділянки.
Урешті-решт, Кривонос, вигравши конкурс на посаду директора Одеського територіального управління НАБУ, внаслідок скандалу від посади відмовився та повернувся працювати на митницю.
Гідну конкуренцію Кривоносу становить ще один взірець доброчесності з-поміж тих 11, яких обрала комісія – керівник третього відділу Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Олександр Ігорович Цивінський.
Олександр Ігорович є довіреною особою нинішнього керівника НАБУ Андрія Калужинського і в разі обрання директором НАБУ має гарантувати непритягнення Калужинського до кримінальної відповідальності за систематичне хабарництво. Нагадаю лише, що керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський став всесвітньо відомим у березні 2019 року, коли виплила історія про те, як він допомагав свинарчукам і «таємному агенту НАБУ» Шевченку розкрадати кошти «Укроборонпрому». У тому ж таки 2019 році Калужинський уславився тим, що був змушений в суді, допитаний як свідок, розповідати про обставини відпочинку разом з Ситником на гроші аграрного магната Бахматюка – нагадаю, що Ситник і Калужинський кілька років поспіль «доїли» Бахматюка й на гроші останнього, зокрема, пиячили в мисливському господарстві «Поліське Сарни», де Бахматюку навіть довелось відшкодувати вартість двох квадрациклів на загальну суму 17 тис. доларів, по-п’яні розбитих Ситником і Калужинським.
Оскільки в разі зміни влади в країні Калужинським може разом з Ситником опинитись за ґратами, ці два достойні мужі для підстраховки вже просунули свою довірену людину – Олександра Клименка – на посаду керівника Спеціалізованої прокуратури. І тепер сподіваються, що директором НАБУ – Клименку до пари, відповідно до біблійної заповіді – буде обраний Олександр Цивінський.
Щоправда, є нюанс. Цитую одну цікаву довідку, складену не для широкого загалу:
«На початку 2017 року в межах контрзаходів, які здійснювались Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції за дорученням екс-Міністру внутрішніх справ Авакова А.Б., Цивінський О.І., як працівник середньої керівної ланки підрозділів детективів Національного бюро, був завербований. Відповідальною особою за вербування виступив на той час Заступник керівника Департаменту внутрішньої безпеки НП Рубель Андрій Миколайович. З того часу, на систематичній основі Цивінський О.І. на платній основі отримував оперативні завдання від Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції, спрямовані на необхідність збору і передачі інформації по ряду кримінальних проваджень, досудове розслідування по яких здійснювалось детективами НАБУ.
31.10.2017 під час проведення спецоперації з затримання сина екс-Міністра внутрішніх справ Авакова А.Б. – Олександра, на виконання завдання Рубеля А.М., Цивінським О.І. було надано вказівку підлеглому детективу Сичову Олександру Олександровичу, який проводив обшук і затримання Авакова Олександра, допустити Рубеля А.М. на об’єкт проведення обшуку за жодних на те правових підстав та надати можливість Рубелю А.М. консультувати підозрюваного Авакова Олександра, що і було зроблено.
Протеже призначень Рубеля А.М. на посади начальника поліції Харківської області та начальника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції виступив заступник керівника Офісу Президента України Татаров Олег Юрійович. Рішення про необхідність участі у конкурсі на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України Цивінським О.І. приймалось за попереднім узгодженням з Рубелем А.М. з розрахунку на підтримку в цьому процесі заступника керівника Офісу Президента України Татарова О.Ю.»
Враховуючи ставлення Авакова до дуету Ситник-Калужинський (надую, що ці два високоповажні пани є найближчими друзями, бізнес-партнерами та кумами), не факт, що Цивінський, завербований свого часу людьми Авакова, не вдягне кайданки на Ситника та Калужинського в разі призначення директором НАБУ.
Тому автор цих рядків вболіває саме за Олександра Ігоровича й саме його мріє побачити в кріслі керівника Національного антикорупційного бюро України.
У будь-якому разі, я не прогадаю – або Цивінський на завдання Авакова таки відправить Калужинського туди, куди Ситник телят не ганяв, або продовжить традиції Ситника й буде разом з Калужинським п’яним ганяти на квадроциклах, постачаючи мені матеріал для публікацій.
А постачати матеріали Цивінський вміє – процитую ще одну довідку про те, як Цивінський загубив… вибачаюсь, оскільки автор цих рядків є військовослужбовцем, то він мусить пам’ятати, що в армії немає слова «загубив», є слово «проїбав»… так ось, довідку про те, як Цивінський проїбав матеріали кримінального провадження:
«Третім відділом детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №420170511100000188 від 23.11.2017. 05.10.2018 з Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз до Головного підрозділу детективів надійшов висновок судово- економічної експертизи у вказаному кримінальному провадженні від 28.09.2018№ 3217-3128 разом з матеріалами кримінального провадження в 57 томах та іншою технічною документацією. Цивінським О.І. було прийнято рішення про призначення додаткової судово-економічної експертизи та надано вказівку підлеглому детективу Овсянику Д.М. після її призначення доставити відповідну постанову та матеріали кримінального провадження у 57 томах (7 коробок) з технічною документацією (два мішки та 1 господарська сумка) в Донецький науково- дослідний інституту судових експертиз, розташований в м. Слов’янську Донецької області.
12.10.2018 Цивінським О.І. повідомлено Овсяника Д.М. про необхідність виїзду до м. Слов’янська з метою доставки матеріалів кримінального провадження в експертну установу 17-18.10.2018. 16.10.2018 Цивінським О.І. прийнято непрофесійне некомпетентне рішення про транспортування матеріалів кримінального провадження поїздом. Обов’язок доставки матеріалів до експертної установи Цивінським О.І. покладено на Овсяника Д.М., який являвся старшим слідчої групи, створеної у кримінальному провадженні.
18.10.2018 матеріали кримінального провадження були завантажені в поїзд №712 Київ – Пасажирський Костянтинівка (Інтерситі). Поїзд відправився о 06.12 год., прибув у м. Слов’янськ о 12.11 год. цього ж дня. Під час вивантаження детективом Овсяником Д.М. з поїзду матеріалів кримінального провадження №420170511100000188, за службової недбалості в вагоні було залишено коробку з 10 томами провадження.
Про втрату матеріалів кримінального провадження стало відомо 12.11.2018, лише після чого було розпочато заходи з їх пошуку. 14.11.2018 були виявлені в камері схову на станції Дарниця міста Києва. Вказані матеріали в повному обсязі доставлені в приміщення Національного бюро.
Виявлені факти свідчили про наявність грубого порушення з боку детектива Овсяника Д.М. і керівника відділу Цивінського О.І. правил перевезення матеріалів кримінального провадження, що фактично спричинило їх тимчасову втрату та могло спричинити розголошення таємниці досудового розслідування».
Оскільки у високих моральних якостях Олександра Цивінського та його нестяжательстві в членів комісії з проведення конкурсу на посаду директора НАБУ сумнівів немає (бо інакше Олександр Ігорович не потрапив би до числа 11 негренят), нам залишається дослідити, хіба, його професійні чесноти. Тут також ж є що вивчати – наприклад, як Цивінський безкоштовно (бо комісія вже встановила, що він безсеребреник) розвалює кримінальні справи.
Наприклад, у серпні 2020 року судом був повернутий обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52016000000000003 (це так звана «справа тернопільських прокурорів») у зв‘язку із невідповідністю КПК України. Керівник Третього відділу САП Кричун перекваліфікував провадження зі ст. 368 КК («отримання службовою особою неправомірної вигоди») на ст. 369-2 (нетяжка стаття «зловживання впливом»), після чого провадження було передано Цивінському. Останній був зобов’язаний доознайомити підозрюваних з постановою про перекваліфікацію й повторно скерувати обвинувальний акт до суду вже по новій статті. Слід зазначити, що підозрювані повністю ознайомились з усіма матеріалами досудового розслідування ще в 2016 році і новою в цих матеріалах була тільки згадана постанова прокурора про перекваліфікацію.
Ніхто із підозрюваних на ознайомлення з новими у провадженні матеріалами не з’являвся. У такому разі Цивінський був зобов’язаний звернутись до суду із клопотанням про встановлення строків ознайомлення. Замість цього наш герой з вересня 2020 року, впродовж 2021 та 2022 років до суду із відповідним клопотанням так і не звернувся. Це призвело до того, що в 2021 році сплинув строк притягнення оцих самих тернопільських прокурорів до кримінальної відповідальності за новою, нетяжкою, статтею 369-2 КК України і справа тепер у будь-якому випадку підлягає закриттю. Залишилось нез’ясованих лише одне питання: хто взяв за це гроші з підозрюваних – Цивінський чи Калужинський?
(далі буде)