Площа розданих земель, про які стало відомо «Останньому Бастіону» в ході журналістського розслідування – 19 га. Та вона може бути набагато більшою. Наразі ми готуємо позови, щоб дізнатися про реальну кількість незаконно відданої землі.
Історія почалася ще в 1995 р., коли ВР своєю Постановою №251/95-ВР від 29.06.1995 р. вилучила з підсобного господарства Полтавського тампонажного управління виробничого об'єднання «Укрнафта» і надала виконавчому комітету Октябрської райради м. Полтави в постійне користування 62,0 га земель (в тому числі 41,3 га ріллі) для індивідуального житлового будівництва.
Зазначена ділянка розташована в селищі Яр, належить до земель запасу Супрунівської сільської ради.
Протягом десяти років Октябрська райрада міста Полтави так і не вчинила жодних дій щодо цієї землі. Так сталося, що її долю влада вирішила тільки у травні 2005 року.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання щодо врегулювання земельних відносини вирішується тільки на пленарних засіданнях органів місцевого самоврядування. Згідно з ст.2 Земельного кодексу України «Земельні відносини», органи місцевого самоврядування та органи державної влади в земельних відносинах діють від імені територіальних громад та держави. В силу ст. 142 Конституції України право на землю комунальної власності належить територіальним громадам.
Завданням «Яр - 2-га черга» було погодження місцерозташування земельних ділянок для членів товариства, оформлення необхідної техдокументації на забудову із землеустрою, оформлення права забудовників на земельні ділянки.
Проте товариству забудовників «Яр 2-га черга» так і не судилося зареєструватися в Полтавському міськвиконкомі. Замість нього це зробила громадська організація «Яр 2-га черга», що взяла на себе зазначені функції із землевпорядкування та розподілу ділянок.
У статуті цієї організації чомусь не значиться, що вона є наступником прав товариства забудовників. Також відсутні завдання щодо наділення її членів земельними ділянками, зокрема, і на території Октябрської райради.
Згідно з Постановою ВР, якою було виділено землю, посадовцям, відповідальним за контролем та розподілом землі в м. Полтаві, необхідно було оформити необхідні документи, аби вступити в права володіння землею.
Зокрема:
- вилучити ділянку із земель запасу Супрунівської сільської ради;
- Полтавська райдержадміністрація мала посвідчити державним актом право постійного користування ділянкою, що надана Октябрській райраді Верховною Радою;
- включити цю земельну ділянку до складу земель адміністративного підпорядкування м. Полтави та внести відповідні зміни в земельні облікові документи.
Також в установленому законом порядку, Октябрська райрада мала отримати документи, що посвідчували право користування і використання земельної ділянки, в т.ч. з набуттям права передавати її у власність громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд. Такі дії виконані не були. Тобто, Октябрська райрада не мала права власності на зазначену земельну ділянку.
Так у Сергія Чередніченка, тодішнього приватного підприємця, нині – депутата Полтавської міської ради від «БПП» Солідарність», заява з проханням виділити 1000 м. кв. у с. Яр написана 19. 06. 2005 року. Тоді як штамп Октябрського райвиконкому на цій заяві від 05.05.2005 року. Зрозуміло, на момент написання заяв, усі питання щодо розподілу ділянок були «порішані».
На фото кадастровий план із земельними ділянками працівників СБУ, прокуратури, МВД.
Матеріали в повному обсязі були направлені до обласної прокуратури.
Миронов вимагав скасувати п.9 рішення виконкому Октябрської райради у м. Полтаві №134 від 11.04. 2006 року «Про передачу в приватну власність земельних ділянок». Прокурор мотивував своє рішення п.12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України. Так розмежовувати землі державної і комунальної власності, розпоряджатися землями за межами міста належить органам виконавчої влади, у даному випадку – Полтавській районній держадміністрації.
Тобто, Октябрська райрада та виконком вийшли за межі повноважень під час роздачі ділянок. Протест на рішення виконкому був накладений 09.11. 2016 року.
Та потенційні землевласники руки не склали. Декотрі звернулися до Октябрського районного суду у м. Полтаві (як у відомому кіно – найгуманнішого суду в світі) щодо скасування рішення Октябрської райради від 12.07.2006 року. Суддя Октябрського районного суду Ірина Блажко (як найгуманніша суддя) позов щодо скасування рішення Октябрської райради від 12.07.2006 року та забов’язання вчинення дій задовольнила повністю.
Зазначимо, до цього часу прокуратура так і не винесла жодного рішення щодо порушення кримінальних справ проти судді Блажко, представників Октябрської райради та виконкому. Можливо, згадані Олегом Пруглом прокурори – і є прокурорами прокуратури Октябрського району в м. Полтава?
Тим часом в Полтавських оголошеннях та на інтернет-сайтах і досі трапляються оголошення: «Яр-2, продам земельну ділянку 10 соток», «Яр 2 терміново». Вартість ділянок стартує від 4300 $ до 35000$.
Нагадаємо, на позаминулій сесії Полтавської міської ради керівна верхівка вкрала з комунальної власності міста 150 гектарів землі.Їх в обхід аукціону передали Управлінню капітального будівництва.Бюджет міста недоотримав орієнтовно до 1 млрд. грн.
Громада Полтави та району утримує працівників Прокуратури Полтавської області, СБУ, НАБУ за кошти зі своїх податків. І доки останні екіпіровані шкарпетками за 150 $, у людей відбирають останнє – землю.
«Останній Бастіон» довів до відома правоохоронних органів факти розкрадання землі з комунальної власності міста/району полтавськими посадовцями. Ми свою роботу виконали. Її логічне завершення – притягнення винних до відповідальності й повернення землі в комунальну власність с. Супрунівки/м. Полтави залишається за Прокуратурою Полтавської області, СБУ, НАБУ.
Там розглядалася апеляційна скарга на ухвалу Октябрського суду міста Полтави. Як наслідок – на благодійний фонд ПСШ №3 нарахували 150 тис. грн. для облаштування тренажерів та міні-футбольного поля. Євгеній Романов, директор навчального закладу чи будь-хто з представників школи на судове засідання так і не з’явилися. Надати інтерв’ю нашому виданню Романов теж відмовився. Заступник директора мотивувала це зайнятістю керівника, попросила залишити контакти для зв’язку. За тиждень ніхто не перетелефонував, щоби подякувати за відстояні інтереси та отримані кошти.
Зрозуміло, що дарма дісталося – не цінується. Можливо, міська чи супрунівська земля буде цінуватися, коли вона повертатиметься власникам своїми силами та коштами, а не ресурсами й зусиллями «Останнього Бастіону».