Публічність влади та інформаційна прозорість є насамперед лакмусовим папірцем рівня визначення державності. Україна цей іспит не склала.
Особисто двома руками за відкритий парламент, хоч би й під час війни. Ми зараз не в березні 2022-го, коли об'єктивно були безпекові ризики.
Ми на шляху до євроінтеграції і маємо бути взірцем того, як працює законодавчий орган. Якщо дійсно хочемо стати членом Європейського Союзу.
Минулого року ми дали доступ до Верховної Ради 30 журналістам, — це важливий крок, але цього все ще мало. У 2016 році Україна долучилася до міжнародної ініціативи «Відкритий парламент».
Війна та коронавірус поставили цей напрям на паузу, але зараз точно настав час повернутися до відкритості. Будемо чесними, ми навчилися жити з нинішніми ризиками і мусимо шукати балансу між безпекою та запитами суспільства.
А запит суспільства, як і вимога ЄС зрозумілі — це відкрита та підзвітна Верховна Рада. Зараз ми відновлюємо роботу над планом дій у межах партнерства «Відкритий уряд. Open Government Partnership».
Наразі вже створили міжфракційне об'єднання «За відкритий парламент». Розробкою плану будуть займатися 30 народних депутатів (зокрема, і я), журналісти, експерти та громадські діячі.
Фактично, це дорожня карта нашої відкритості, до якої я пропоную долучитися і вам. А тому до експертної ради запрошую всіх, хто бачить проблеми, хоче та знає, як їх вирішувати.