Менеджмент товариства, яке належить олігарху Жеваго, привласнив десятки мільйонів гривень.
Працівники ДБР скерували до суду обвинувальний акт стосовно сімох посадовців та службових осіб ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». Менеджмент товариства, яке належить олігарху-втікачу, привласнив десятки мільйонів гривень.
Про це повідомило Державне бюро розслідувань.
Керівництво комбінату протягом 2019-2021 років протиправно розпоряджалося корисними копалинами загальнодержавного значення. Не маючи спеціального дозволу на користування надрами воно незаконно реалізувало тонни мінеральної сировини на майже 80 млн грн.
Потім через залучені до схеми підприємства перепродали цю ж саму сировину, але набагато дорожче. Зокрема, топменеджмент продавав без відповідних дозволів щебеневу сировину, яка виготовлялась з відходів, видобутих у кар’єрі корисних копалин.
Сума оборудки становила понад 370 млн грн.
Фігуранти обвинувачуються за ч. ч. 3, 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. ч. 3,5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
Полтавський ГЗК є частиною групи Ferrexpo plc, яку контролює мільярдер Костянтин Жеваго.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою власнику групи «Фінанси і кредит» Костянтину Жеваго, який є підозрюваним у наданні хабаря ексголові Верховного Суду Всеволоду Князєву.
16 травня 2023 року голові Верховного Суду Всеволоду Князєву та адвокату, викритим на отриманні $2,7 млн неправомірної вигоди, повідомили про підозру.
Також Спеціалізована антикорупційна прокуратура та НАБУ заявили про участь у схемі хабарництва Князєва бізнесмена Костянтина Жеваго. Того ж дня Пленум Верховного Суду висловив недовіру Князєву і достроково припинив його повноваження. Сам же бізнесмен запевняв, що із суддею не знайомий і не причетний до цієї справи.
3 серпня 2023 року НАБУ повідомило про підозру Жеваго. За даними слідства, у 2002 році Жеваго придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній. 18 років потому колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте суд відмовив у задоволенні вимог. Однак у 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів.