Не своєю черговою тисячею Зе-шахрай хоче загнати бідних і пенсіонерів у «Дію». А потім продавити вибори у ній і voilà — Вова знов на троні.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
У Вовіній тисячі нема нічого дивного, але от, що гнітить.... Очевидно, це стандартний крок людини, яка, перебуваючи у кріслі Верховного Головнокомандувача, продовжує думати тільки про рейтинги, вже понад 5 років!
Власне, ці гроші — це непереборне свідчення того, що Зе планує вибори вже в наступному році. От вам і війна до переможного кінця, угу, розмріялися.
Але от що реально мене гнітить, так це вбите робке сподівання, що до нього хоч щось почало доходити. Так-так, це я і про зустріч із ГОшками, і офреки з експертами в ОПі, а не ефективними менеджерами за минулі тижні.
На якийсь момент подумалося: а раптом до Зе, перед обличчям гігантської сраки, куди завело країну його управління, щось хоч трохи дійшло? Що ефективні менеджери — це зграя жадібних довбойобів, які патологічно не здатні ні до чого?
Що країна несеться в прірву, і треба таки нарешті всім об'єднуватися, як в перші 2 місяці вторгнення. Натомість, ця штука гривень — це жирний цвях в труну будь-яких таких сподівань.
Ні, він нічого не зрозумів. Ні, це все той самий злісний популіст-нарцис, який не здатен до жодної системної роботи, бо він просто збивав хвилю від низки скандалів, але міняти нічого не буде.
Навіть перед обличчям катастрофи й от це дійсно гнітить. Укотре пересвідчуємося, що клінічний дебіл ніколи раптом не стане Нобелівським лавреатом.