«Плівки Міндіча»: змова, мета якої — не посадити корупціонерів, а примусити Зеленського бути слухняним перед тим, хто запустив цей захід
Міндіч — власник квартири В15-2 у будинку на вул. Грушевського, 9А.
А квартира В14-2 (безпосередньо під Міндічем) належить Тереховій Тетяні Андріївні (1992 р. н.) — доньці російського резидента й зрадника Андрія Деркача. Цілком можливо, що саме він і писав «друга-партнера» Зеленського, з огляду на його гебістське минуле й недавні скандали з прослуховуванням.
Нагадаю, у 2020 році Деркач, Дубінський та Костянтин Кулик винесли на публіку так звані «плівки Байдена». Зрадник Деркач утік до рф. Дубінський уже третій рік перебуває у СІЗО, дивним чином продовжуючи «вещать» із-за ґрат.
А ось на Кулику варто зупинитися докладніше. Він був головним військовим прокурором АТО при Матіосі. Кулик близький до Дмитра Борзих — тодішнього заступника Матіоса у військовій прокуратурі, а нині — соратника генпрокурора Руслана Кравченка, який також був топом у військовій прокуратурі Матіоса.
Навесні 2025 року Борзих отримав підозру НАБУ у справі про «зливи». За цією справою колишні прокурори, які нині стали адвокатами, зламали судовий реєстр і витягали звідти секретні ухвали про обшуки та інші «літерні» заходи НАБУ — і не тільки щодо «сильних світу цього». Адвокати дорого продавали фактуру замовникам, а ті знищували доказову базу. Борзих фігурує як організатор схеми й кровно зацікавлений у підпорядкуванні НАБУ–САП генпрокурору.
«Дзеркало тижня» писало, що супровід афер Борзих здійснював Олександр Поклад (тоді начальник контррозвідки, нині — заступник голови СБУ) — близький до Олександра Плужника (начальник київського УБОЗу за Януковича, квота Льовочкіна). Поклад був помічником Івана Мирного (нардепа та безпеківця Фірташа, чия дружина — сусідка Міндіча, але поверхом вище).
Саме Поклад переконав «російського резидента» й агента НАБУ (та СБУ) Федора Христенка «повернутися» в Україну з Абу-Дабі, щоб свідчити проти топ-керівників НАБУ і детектива Магомедрасулова, який нібито прослуховував Міндіча.
«Деркачисти» задокументували й через Христенка передали «плівки Міндіча» Магомедрасулову. Той передав їх першому заступнику директора НАБУ Гюльмагомедову, далі — директору НАБУ Кривоносу та керівнику САП Клименку. Вони «проковтнули наживку» й запустили розробку Міндіча та його «боковиків» Шурми й Чернишова. Фігуранти забігали колом і почали нервувати Зеленського.
«Деркачисти» «знайшли» під час обшуку в Христенка сліди «плівок Міндіча» й показали Банковій: мовляв, біда — НАБУшники документують друга президента, а там таке… Треба вирішувати.
Банкова пред’явила претензію топам НАБУ. Ті зобразили загадковість і «непримиримість у боротьбі з корупцією»: будемо копати, не зважаючи на чини і «фламіндічів».
Зеленський психонув і дав команду зламати Раду та підпорядкувати НАБУ–САП генпрокурору Кравченку, чий «дружок» — деркачист Діма Борзих — якраз вчасно написав законопроєкт про «кастрацію» НАБУ.
Почалася криза, яку дивом зупинив сам Зеленський, неочікувано «включивши задню». При цьому Кравченко показав себе НЕ-бійцем.
СБУ й НАБУ смикають одне одного «за тестикулі», імітуючи в’ялу «війнушку»: то справа Вітюка з Шилом, то справа Магомедрасулова з Гусаровим. Але без особливих проривів.
Проте рух іде «тихою сапою»: НАБУ–САП будуть знекровлювати тисячею дрібних порізів. Тут і Христенко, і збагачення детективів, і безглузді ДТП, і всякі Скомарови.
Важливо, що певний гравець контролює як появу проблем із «плівками», так і їх вирішення. Класика жанру: саме так «сірий кардинал» керує государем (див. «плівки Мельниченка»).
«Редакція «Останнього Бастіону» може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі «Опінії» несуть самі автори.»