Без різниці, які символи носять вороги: чорні лапсердаки з зіркою Давида чи зелені однострої з двоголовою куркою. Вони є ворогами українців.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Ситуація із ханукіями-менорами показує, що у нашому суспільному просторі бояться не русскіх і не євреїв. У нас до усрачки жахаються... (прости Господи) Українства!
Дивна річ, жити на землях із неймовірно потужним сакральним тлом і вперто ігнорувати, паплюжити, зневажати саме те, що й дає життя цьому простору і назву всім проєктам. Ніякої України не буде під менорами та рештою чужих символів.
Ніякої України не буде виражено через німецькі, єврейські, русскі моделі впорядкування суспільного простору у державне утворення. Ніякої України не буде, якщо застосовувати цивілізаційні платформи чужорідного походження, від слова «ніколи».
Проте не переводяться охочі навчити Українців, як треба жити по чужих проєктах, чужих законах чужих філософських концептах та чужих уявленнях про цінності та чесноти. Не переводяться щирі прихильники чужого уставу у своєму життєвому просторі.
Шкода і прикро... Неймовірно шкода, що сьогодні величезна кількість користувачів паспортів із Тризубом не усвідомлюють, що єдине місце, де вони можуть бути вдома та під захистом, — це не вкрадені землі обітовані й простори європейських злиднів.
Україна зазнáє миру та процвітання лише проявивши себе, свою сакральну метафізичну сутність. Боятися себе, своєї природи не варто, а варто наполегливо відсікати чуже та проявляти своє, своє унікальне, своє таке, що робить нас явними та яскраво проявленими у світі людей.
Світ сьогодні вчергове у своїй історії переживає розподіл на дві категорії — «бути своїм» і «бути собою». І всі, хто може «бути собою», мають шанс на втілення свого єства, на реалізацію свого культурно-цивілізаційного потенціалу.
Зараз є шанс перекреслити та забути історичні паралелі та історичні визначення, зараз це не має жодного значення. А відтак і Україна має шанс стати собою, стати цивілізаційно-культурним осередком.
Досягти цього можна лише реалізовуючи свій власний код ідентичності. Не мавпуючи та не вклоняючись по-рабському перед чужими символами, ритуалами та міфологемами.
І доки українці виступатимуть проти абстрактної диктатури, а не проти чужинців, вони регулярно отримуватимуть чужинську диктатуру. Навть під синьо-жовтими стягами...