«Обкурилися до нестями»: чи є підстави для гучних звинувачень проти НАБУ?
Так, я критикую НАБУ. З цифрами критикую: скільки бюджетних грошей виділено на цю структуру, скільки вона спромоглася повернути до держбюджету тіньових коштів, скільки результативних справ проти корупціонерів, скільки викрито злочинів у сфері оборони і так далі.
За всіма цими параметрами агентство виглядає неспроможною, неефективною, дармоїдською структурою, яку треба перезапускати повністю.
Але тут у НАБУ починаються тотальні одночасні обшуки силами ГПУ та СБУ (у ЗМІ пишуть про 80). Працівники НАБУ скаржаться, що значна частина обшуків не санкціоновані судом, тобто поспішають так, що не встигають оформити всі папери.
Причому детективам НАБУ інкримінують державну зраду, торгівлю з рф, корупційні дії в інтересах олігархів — тобто все найгірше, що може виправдати у суспільній свідомості цей безпрецедентний наїзд.
Якби таке почалося, наприклад, відразу після Революції Гідності стосовно МВС, це можна було б пояснити тим, що переможці зводять рахунки з переможеними.
Таке може бути виключно у випадку, коли НАБУ зачепило інтереси когось дійсно впливового. Це або наші американські партнери, або самий-самий топ української влади, тобто В. Зеленський — А. Єрмак.
Але у бік Сполучених Штатів НАБУ навіть думати боїться. Та й з керівництвом країни від початку співпрацює дуже тісно — це ще у мирні часи, а що вже казати про воєнні. Власне, сама неефективність НАБУ, за що його критикують, заперечує припущення, що агентство завадило якимось серйозним владним оборудкам, і за це на нього «наїхали» по-беззаконню.
Вибачте, але якщо причиною тотальних обшуків є продаж співробітниками НАБУ коноплі до росії, як повідомляють у мережі, то тоді ті, хто приймали рішення про «наїзд» на агентство, дійсно обкурилися до нестями.