Нам потрібна зброя. Багато зброї. І заводи, здатні її створювати.
Масовану ракетно-дронову атаку на Україну цієї ночі росіяни називають «відповіддю» на повітряні удари українських сил оборони по військових об'єктах агресора.
Нічого нового: відомо, що нові російські фашисти називають себе антифашистами, агресивну війну — «визволенням», а загалом — «війна — це мир, свобода — це рабство, незнання — сила» (Джордж Орвелл).
Путін не збирається зупиняти війну. Імперська армія готується до літнього наступу, а виробництво дронів-камікадзе «Шахед» нарощується з місяця в місяць. Та й Штати скоро можуть припинити постачання озброєнь і військової техніки Україні.
Багато зброї не виготовляється в гаражах, а на великих заводах. Підземних, у скелях — як завгодно, але це мають бути саме великі заводи. Вони можуть бути замасковані під Діснейленд, але це все одно мають бути великі заводи.
Британці під час війни збудували сотні таких підприємств, те саме робили німці — і до самої капітуляції лише збільшували обсяги виробництва військової техніки.
Компанія Ford за півтора року побудувала з нуля, в сільській місцевості, величезний завод із виробництва бомбардувальників B-24 Liberator. Будівництвом керував Чарльз Соренсен — директор Ford Motor Company, який до цього прославився своїми гігантськими автомобільними заводами. На першому фото — ескіз майбутнього заводу, зроблений Чарльзом у чистому полі, де вже за кілька днів розпочалося будівництво.
Об'єкт Willow Run, також відомий як Air Force Plant 31, — виробничий комплекс у Мічигані, збудований корпорацією Ford менш ніж за півтора року. Це був гігантський завод, на якому працювало понад 42 тисячі людей. Кожні 63 хвилини з конвеєра виходив новенький бомбардувальник. Загалом до 1945 року на цьому заводі було побудовано 8685 таких літаків.
Ось і порівняйте ці масштаби з нашими жалюгідними зусиллями у виробництві дронів. І це — лише один тип бомбардувальника, виготовлений на одному заводі!
Треба щось змінювати. Москва чекає.