путінські плани щодо захоплення всієї України руйнуються.
На сьогодні путіну слід вирішувати більш об'єктивні завдання, оскільки ресурсів для підтримки кампанії на всій території України недостатньо. Але водночас цілком очевидно, що диктатор, який перебуває при владі 22 роки, керується зовсім іншою логікою і словосполучення «здоровий глузд» до нього не застосовується, - зазначає непримиренний супротивник путінського режиму Гаррі Каспаров.
Завдання у диктатора лише одне – залишитися при владі. Він розуміє, що військова поразка – це пряма дорога на політичний ешафот, а для нього це кінець життя. Путін аж ніяк не готовий визнавати навіть часткову поразку в Україні. Йому потрібна перемога, до 9 травня, тому він кидає на війну всі ресурси. З Далекого Сходу перекидаються війська. З військових баз у Грузії та Вірменії, з Таджикистану, - констатує Каспаров.
Україна, можливо, була б готова на повернення до демаркаційних ліній на 24 лютого, природно не визнаючи жодних анексій.
Але проблема в тому, що Путіна це не влаштовує.
Він може відмовитися від мети політичної перемоги, вираженої зокрема у територіальних придбаннях. Ми та Путін говоримо з різних логік, для нас людське життя безцінне, втрата кожного життя мирного жителя чи солдата – це трагедія. Для Путіна це просто статистика.
Він бачить Україну як перешкоду на шляху своїх загарбницьких геополітичних планів, тому якщо він не досягне успіху в даний конкретний момент – він намагатиметься використати інші можливості.
З огляду на все це я вважаю, що єдиною розумною позицією для вільного світу є стратегія, спрямована на крах путінського режиму. А шлях до краху путінського режиму лежить через перемогу України у цій війні та підняття українського прапора у Севастополі, - підсумовує Гаррі Каспаров.