Політолог прогнозує «неминучий Великий Розворот».
На думку політичного оглядача Андрія Миселюка, природною реакцією українського суспільства на експерименти ЗЕ-команди стане запит на політиків-професіоналів нової якості з політичної сили консервативного спрямування.
«Закінчення першого етапу цих експериментів ми спостерігаємо просто зараз. Коли прогнозоване ще декілька місяців тому перезавантаження усієї матриці влади Зеленського, стартувало. Проте заміна керівника президентського офісу і нинішній "ямковий ремонт" Кабміну - лише перші ластівки перед неминуче близькою відставкою прем'єра Гончарука, формуванням нового уряду і перевиборами Верховної Ради», – йдеться у блозі політолога.
«Простіше кажучи, завершився період революційної романтики і найбільш карколомних революційних експериментів. Цей період після революцій завжди є. Зазвичай він не продовжується так довго, як у нас після перемоги Зеленського на президентських виборах – на це просто немає запасів міцності. Проте Зеленський як сценарист багатосерійних розважальних видовищ будує сценарії політичних сезонів із звичним для нього розмахом. Є "лише" один нюанс: яким би не був там розмах, суспільство відвело цієї владі 1 (один) рік на те, щоб довести свою профпридатність та продемонструвати конкретні результати їхнього "життя по-новому". І цей рік добігає кінця», – зазначив Миселюк.
Питання того, скільки ще залишилось у новому серіалі авторства Зеленського серій та які там будуть сюжетні повороти – звичайно, ж цікаві, продовжує автор. Проте які б ще кроки із оптимізації свого кустарно зібраного «Зе-порожця» ця влада не намагалась робити – стати якісно іншою та адекватною тим викликам, які стоять перед країною, вона не зможе. Просто внаслідок своєї природи, кругозору та ментальності: «рождённый ползать летать не сможет».
І тому більш значущими, на думку автора, є інші питання: 1) коли розпочнеться неминучий Великий Розворот від політики непрофесіоналів-популістів (з її провальними реальними результатами на кшталт 80-мільярдних дірок у держбюджеті минулого року) до якісно нової системної політики та 2) у якому стані до цього підійде країна у цілому та вітчизняний політичний клас зокрема?
На думку політолога, демагоги при владі в нашій країні – суто тимчасове явище, що би вони не намагалися про себе розповідати. Цих аматорів у політиці, які прийшли сюди без необхідного досвіду із кіно та ТБ, розважального бізнесу, IT тощо вже через кілька років повністю змінять нові системні політики, які здатні сформувати власну реалістичну стратегію розвитку країни та забезпечити її практичну реалізацію.
«Для початку цим новим професіоналам-консерваторам потрібно обрати для себе позиціювання – з яких позицій вони будуть формувати стратегії розвитку країни. Це не мають бути класичні ідеології – чисті ідеологічні партії вмерли в Україні задовго до Зеленського. Мова про інше - потрібно сформулювати базові, опорні точки ідентифікації. Щоб суспільство чітко розуміло, чого очікувати від цієї консервативної політичної сили, яка у відповідь на запит суспільства має зайняти провідне місце у вітчизняній політиці "постзеленського періоду". Щоб суспільство розуміло, що і як ця політична сила буде робити, що буде підтримувати, а що – категорично ні», – продовжує автор.
На думку політолога, на старті руху цієї сили до самоідентицікації вже можна назвати її чіткі світоглядні маркери:
1) Це консервативна політична сила, яка захищатиме традиційні цінності українського суспільства (різностатева родина, підтримка материнства і дитинства, здоровий спосіб життя, всебічний розвиток місцевих громад тощо);
2) Патріотична – яка буде виступати за захист українських національних інтересів у конфлікті з РФ і послідовно вимагати повернення контролю над окупованими ОРДЛО та анексованим Кримом;
3) Має здатність розробити дійсно професійну, комплексну та реалістичну стратегію розвитку країни;
4) Має необхідний досвід та необхідні ресурси для реалізації цієї стратегії.