Полтавські гастрономічні контрасти: де смачно, де затишно, а де краще не йти вдруге
«Галушка» з Нептуном
Ресторан «Галушка» по вулиці 23 Вересня, 19, розташований у спальному районі мікрорайону Алмазний.
Знайти заклад легко, з переваг — є своя, хоч і невелика, парковка.
Галушки у Полтаві — найславетніша страва, тому очікування від відвідування цього закладу надзвичайно високі.
Що ж, перевіримо.
При вході в ресторан вас зустріне непрацюючий фонтан у вигляді чаші на високій ніжці та бронзова скульптура Нептуна з тризубом. Цар залишився від попереднього закладу під назвою «Наутілус».
«Галушка» має кілька залів різного розміру, закриті та відкриті тераси. Інтер’єр — класичний ресторанний, на барі присутній декор в українському стилі. Загалом розміщення залів ностальгічно нагадує квартиру.
Основний зал просторий, у світлих тонах, використаний гарний пастельний текстиль. Але в залі був різко виражений аромат, не притаманний закладам харчування: запах не їжі, як очікувалося, а освіжувача повітря. Тому вибір припав на літню терасу. Столики великі, зручні дивани, відстань між ними достатня, щоб не чути розмови інших відвідувачів.
Тут можна замовити як великий корпоратив, так і провести тихий сімейний вечір вихідного дня.
У меню ресторану багатий вибір страв не лише української кухні. Тут можна скуштувати окрошку, борщ, різноманітні галушки, багато холодних закусок, салатів. Можна замовити великі закуски на компанію, страви з мангала, величезний вибір вареників і пельменів. Також є десерти.
Окреме меню — смаколики до пива.
Ми зупинилися на дерунах із грибами, десерті манго-маракуйя та лимонаді мохіто.
Замовлення принесли швидко. Пощастило, що було мало відвідувачів, бо офіціантка лише одна. Незважаючи на це, стіл вона протирає. Не забуває поставити органайзер зі спеціями.
Деруни мали приємний, злегка солодкуватий смак картоплі з хрусткою скоринкою та ніжною серединкою. Начинка — смажені печериці з цибулею. Нагадали смак дитинства, коли деруни були символом тепла та гостинності. Зовні страва виглядає скромно, але її смак гармонійний.
Торт-десерт манго-маракуйя — це ніжний мус із яскравим брауні, доповнений тропічною кислинкою манго. Це нагадує тропічний рай, де багато сонця та літа. Дуже вдалий десерт.
Офіціантка професійна та уважна, добре орієнтується в меню.
Але... Гостьовий рахунок подають у звичайній склянці. У цій же склянці приносять решту, уже без рахунку. На прохання дати чек просто приносять той самий рахунок.
Наш висновок: у «Галушці» просто, смачно та чисто. Обслуговування професійне. Тобто якщо вас не хвилює підтвердження покупки та фіксація розрахункової операції, захист ваших прав як споживача, прозорість бізнесу та контроль за сплатою податків — ви отримаєте задоволення.
«Смачнідзе» — це смачно по-грузинськи.
Ресторан «Той самий баранчик», вулиця Соборності, 29/15, розташований у самому центрі міста.
Зручне розташування закладу дозволяє легко дістатися до нього навіть у години пік.
Перше враження складається вже при вході. Фасад — без пилу (хоч поряд проїжджа частина). Оригінальне оформлення із зображеннями баранчика викликає добру усмішку.
Кілька залів на двох поверхах. Інтер’єр затишно-приголомшливий, гармонійно поєднує сучасний стиль та етнічні елементи декору: теплі піщані та коричневі відтінки оформлення, меблі та декор із натурального дерева, м’які диванчики й крісла, квеврі під стелею та глиняний посуд як елемент декору. Освітлення неяскраве, від цього трохи похмуро.
Вражаюча атмосфера закладу всередині кардинально відрізняється від літньої тераси. Маленька, вузенька, просто понад самою дорогою, маленькі столики. Якщо поряд буде гамірна компанія — тихого вечора для вас не буде. Це зручний варіант для людей, які вміють абстрагуватися від навколишнього.
Столи перед вашою посадкою не витирають, кладуть одноразову паперову скатертину.
Це один із ресторанів Полтави, де можна насолодитися багатими смаками грузинської кухні.
Кухарі готують холодні та гарячі закуски, кілька видів хачапурі, хінкалі з різноманітними начинками, перші страви, салати, страви з риби, м’яса, птиці та овочів на мангалі, десерти.
Страви традиційної грузинської кухні — з автентичним смаком та легким сучасним акцентом. Але скільки кавказького шарму в самих назвах: кубдарі, кебаб, долма, шурпа, харчо, чкмерулі, оджахурі, чашушулі! Дзвенить бронзовим дзвоником понад горами.
Винна карта містить як грузинські, так і світові позиції.
Наше замовлення — кебаб із курки на лаваші з маринованою цибулею та рулетики з баклажанів із горіхово-сирною пастою.
У закладі є цікавий сервіс: якщо відвідувач хоче забрати замовлення з собою, він отримує 20% знижки. Вирішили скористатися цією опцією. Почекати свої страви можна на літній терасі або ж прогулятися центральною вулицею поряд. Про готовність замовлення повідомляють телефонним дзвінком.
Чекати довелося 40 хвилин, замовлення запакували в окремі контейнери та паперовий пакет.
Замовлені страви виявилися дійсно смачними. Кебаб — повітряний, збалансований за смаком, спеції лише підкреслюють автентичність. Рулетики з баклажанів — дуже горіхові й дуже сирні, начинки багато, вона рівномірно розподілена.
Щодо цін та обслуговування. Ціни — вище середнього, але якість страв того варта. З обслуговуванням складніше. Замовлення попросили оплатити наперед, до пакета прикріпили гостьовий рахунок. Фіскальний чек видали лише на прохання.
Про решту забули. Офіціантка поводилася зверхньо — мовляв, «я ж віддала вам замовлення, що ще». Щодо решти — просто забрала, як чайові.
Наш висновок: якщо ви хочете смачно поїсти, «Той самий баранчик» вас нагодує, але без особливої привітності та чемності. Хоч традиційний грузинський заклад має бути дуже гостинним.
І, до речі, упаковка «з собою» теж за рахунок клієнта.
«Сходи» з панорамою
Ресторан «Сходи» на вулиці Стрітенській, 1 у нашому місті привертає увагу гарним розташуванням і незвичним плануванням.
При вході — блискуча вивіска, яка переливається від подиху вітру. Зали-тераси розташовані обабіч сходинок на висоті, тому через великі панорамні вікна відкриваються вражаючі краєвиди Полтави.
Багато дерева в оздобленні закладу, розкіш квітів і зелені. Інтер’єр сучасний, без особливого декору; головна родзинка — самі сходи та можливість милуватися природою.
У «Сходах» просторо, багато повітря й світла. Тут можна провести час як із друзями, так і романтично в парі; підійде цей заклад і для ділової зустрічі.
Столик було замовлено заздалегідь, адміністратор показала, куди пройти.
Офіціантка підійшла, принесла меню — і зникла. Можливо, причиною було замовлення в цьому ж залі на велику компанію, яке обслуговували майже всі працівники.
Ресторан «Сходи» — це місце, де, як зазначають самі власники, «не просто готують, а створюють, міксують, пропрацьовують, куштують». У меню різноманітні страви: брускети, карпачо з риби та грибів, паштети, тартар, салати за незвичайними рецептами, перші страви, багато м’яса, риби, бургери, страви в хоспері, піца, хліб власної випічки, десерти. Заклад наголошує на постійному вдосконаленні кухні та нових ідеях, що реалізуються під керівництвом шеф-кухаря, й акцентує увагу на процесі приготування їжі з особливим ставленням до деталей.
Коктейльна та барна карта містять удвічі більше позицій, ніж кухня.
Наш вибір зупинився на окрошці з індичкою сувід середнього приготування, піці «Чотири сири» (моцарела, чедер, дорблю, пармезан і вершковий соус) та склянці лимонаду.
Замовлення готували недовго, окрошку подають окремо від заправки. Цікавинка — перепелине яйце, розрізане навпіл і замариноване в соєвому соусі.
Індичка дійсно смачна, соковита, її шматочки помітні в страві. Решта інгредієнтів нарізані дрібно. Сама заправка видалася несолоною — сіль довелося попросити. Прибори подають в органайзері.
Піца неперевершена: багато якісного сиру, тоненька основа, багатий аромат і смак. Принесли тільки-но спечену, не розігріту. Завдяки сиру вона дуже ситна, з’їсти її за раз важко, тому попросили решту запакувати. За упаковку виставляють рахунок.
Ціни в закладі вище середнього: вартість замовлення — 665 грн. Але якість страв теж висока. Щодо обслуговування, оцінка за 5-бальною шкалою — 3 з 5.
Розрахунок викликає певні роздуми.
Навіть після прохання надати фіскальний чек офіціантка принесла той самий рахунок. Тобто із податками в закладі не все прозоро.