Created with Sketch.

Полтавська поетеса представила нашу область на Міжнародній літературній школі

26.08.2014, 12:01

З 11 по 16 серпня у Карпатах відбулася міжнародна Літературна школа – найбільша подія неформальної освіти у цій сфері. Єдиною представницею Полтавської області стала учасниця «Magnum Opus», поетеса Ірина Мисник. Їй і слово.

Я жодного разу в житті не опинялась у такій дивній ситуації, як на V ювілейній Літературній школі в Карпатах. Шістдесят авторів (30 поетів та стільки ж прозаїків) помістили у «творчу резервацію» до відпочинкового комплексу в Карпатах. Там вони мали навчатися, обмінюватися творчим досвідом та вбирати в себе гірське натхнення. І я щаслива, що опинилася серед учасників цього незвичного проекту.

Ви лишень уявіть: ранок, запаморочливо свіже холодне повітря, сірі скелі, шум гірської річки, у тумані ледь видніються шпилі сосен. На одному з каменів сидить темноволосий хлопець та медитує. Поодаль – дівчина, по коліна у воді, щось наспівує і записує в блокнот тремтячими від холоду та натхнення руками. Неподалік двоповерхового дерев’яного будинку, де ми спимо, якась жінка активно жестикулює, нарікаючи на зв’язок та намагаючись «піймати» мережу, а зовсім поруч сидить сонна компанія та обговорює ранню творчість Любка Дереша. Фотограф із кумедним чубом фільмує коника на травинці, якийсь хлопець читає щойно написаний вірш дівчинці у довгій спідниці. Далі весь цей заспаний натовп попрямує на сніданок, а потім на лекції – надихаючі, захоплюючі, нудні, епатажні, відверті, незвичайні.

А ще – безкінечні розмови із запахом джерельної води та розчинної кави, тихіші – про війну, гучніші – про літературу. І настає момент, коли ти перестаєш розуміти, чи то шум гірської річки за вікном, чи то вир ейфорії від усього цього дійства кипить у голові.

Живучи у такій атмосфері, захоплюєшся всім та всіма навколо. І, сказати чесно, водночас розумієш, чому творчих людей у нашому суспільстві меншість.

Неможливо не сказати про лекторів, з якими я мала нагоду познайомитись. Маріанна Кіяновська – жінка з теплими втомленими очима та м’якими жестами розповіла настільки сокровенні речі про поезію, що розчулила аудиторію й довела мене до сліз. Опісля Маріанна мало не створила власну «секту» із вічних слухачів, котрі, в прямому сенсі слова, переслідували лекторку, засипаючи питаннями. Добрий вусань Ростислав Семків розповів про жанр та стиль у літературі та зробив розбір поезій учасників літшколи. А ще він порадив, як знайти підхід до видавця, а сама лекція трохи нагадала мені епізод із Гаррі Поттера, де Гегрід вчив, як підібратись до гордовитої істоти – гіпогрифа. Міфічний та чарівний Тарас Прохасько розповідав про автобіографізм у творчості, виважений Юрій Винничук аналізував твори прозаїків (чи, як легендарно обмовився хтось – «прозовиків»), мудрий Завен Баблоян говорив про психоаналіз, а зокрема чим митці відрізняються від невротиків, непередбачувана Мар’яна Савка експериментувала з подачею віршів. Ірина Вікирчак пояснювала, як творчо співпрацювати на міжнародному рівні, а Юстина Чеховська проводила цікаві творчі воркшопи. Ну, і звичайно ж, добрий Олега Лишега, якого хотілося обійняти, наче рідного дідуся, під час лекцій, а також Антон Санченко, який натхненно розповідав про біографію та бібліографію.

Я назавжди запам’ятаю людей, з якими мені пощастило перебувати в літературній школі, особливо п’ятьох неймовірних дівчат, котрі жили зі мною в одній кімнаті на протязі шести днів. Мудра та світла «старша сестричка» Поліна Кулакова, котра нещодавно видала містичний трилер «Я пам’ятатиму твоє обличчя», ніжна Олеся Новік – авторка неймовірно образних верлібрів, рудоволоса Марина Однорог з чуттєвою інтимною лірикою, епатажна Аліна Звіздецька з такими ж творами, виважена Катя Грушовська, від глибини віршів якої перехоплює подих! Також дуже запам’яталася творчість трьох хлопців – дорослого та мудрого прозаїка Дмитра Шияна, простого, але водночас глибокого Дмитра Бовдуя та казково-чуттєвого Яніса Сінайко. Їхні твори ви можете знайти в мережі, і, повірте, ви не пожалкуєте, коли це зробите!

Цей проект дав мені багато натхнення та нових емоцій, а також багато ідей для творчих проектів, про котрі, я сподіваюсь, ви незабаром дізнаєтесь!

Миру вам!

Іринка Мисник, незалежне мистецьке об'єднання «Magnum Opus»

Читайте також
У всьому світі дорослі люди тупішають
Книги
Полтавцям розкажуть про пережитий травматичний досвід війни
Книги
Можливо, дурнів не стає більше, але вони стають все активнішими
Книги
Найбільший викривач тоталітарної держави
Книги
Перша людська цивілізація
Книги
Читайте українофоба Булгакова — знатимете менталітет ворога
Книги