Життя, бойове мистецтво та незламний дух.
9 грудня 2015 року спецназ СБУ вривається до квартири на Оболоні в Києві і вбиває друга Лісника — Олега Мужчиля, члена «Правого сектору» (ПС) та учасника війни з рф. СБУ тоді одразу ж оголосила його російським диверсантом і ватажком цілої диверсійної групи. До честі Лісника, він таки встиг відправити до пекла одного СБУшника, який штурмував його квартиру.
Ким насправді був друг Лісника? Це питання насправді складне, бо навіть люди, які його добре знали, не можуть дати однозначної відповіді. Беззаперечно те, що він був людиною талановитою, своєрідною, здатною вести розвідку. Інший його образ — буддист Дордже Жамбо Чойдже-лама. Він був автором власного бойового мистецтва. Виріс на Донеччині, російськомовний, але ідейний український націоналіст, який робив що міг для українізації свого краю та всієї України.
І це не все.
Мабуть, найголовнішим у його житті було те, що він прагнув вести диверсійну боротьбу проти режиму внутрішньої окупації (десь у 2014–2015 роках, після перемоги «Майдану»). Найімовірніше, саме за це його вбила СБУ. Колишні побратими з ПС, той же Дмитро Ярош, від нього відреклися і засудили його.
Книга «Лісник. Людина-легенда» (2025) містить спогади про нього багатьох його учнів, побратимів, знайомих. Укладачі збірки — Михайло Агафонов, Сергій Триліс.
«Олег Мужчиль був переконаний, що боротьбу із внутрішнім ворогом не можна відкладати на потім. Причиною поразок на фронті він вважав засилля ворожої агентури в державному апараті. Лісник намагався переконати лідерів «Правого сектору» перевести боротьбу із зовнішнього фронту, де вже зміцніли Збройні сили України, на внутрішній фронт. Розвідник вважав безглуздою боротьбу з агресором, якщо цю боротьбу очолюють колаборанти та агенти іноземного впливу».
Цитата з книги «Лісник. Людина-таємниця» (2025)