Тегеран, Москва і Пекін — імперські центри, котрі визискують із поневолених народів. Іранський режим тримається виключно на силі зброї.
Спалаху сепаратизму та розвалу ісламської республіки шиїтського штибу побоюється вся владна вертикаль. Про це свідчить цікава промова президента Масуда Пезешкяна, яка добре розкриває, чому Іран не поспішає на велику війну з Ізраїлем.
Нещодавнє знищення ватажків проіранських терористичних угруповань ХАМАС (у Палестині) та «Гізболла» (у Лівані) довела неспроможність Тегерану адекватно реагувати на мінливу реальність. Іранський режим може грозити на зовні, але карає завжди всередині країни.
«Затямте, якщо щось трапиться у нас, то Іран зникне як єдина держава. В Азербайджану [Південного — прим. ред.] з'явиться свій власний уряд, регіони Курдистан, Хузістан, Белуджистан набудуть суверенітету... Тобто Ірану більше не буде. Якщо відбудеться боротьба всередині країни, Захід скористається ситуацією, щоби посіяти хаос. Ми не хочемо, щоби у нашій країні був хаос», — заявив Масуд Пазешкян.
Режим аятол дуже боїться дезінтеграційних та деколонізаційних процесів, як і його російський союзник. Власне, перси (етнічні іранці) — це трохи більш ніж половина населення країни, а решта — інші народи: белуджі, араби, азербайджанці, турки, вірмени, євреї, пуштуни, туркмени.
Утім, як раніше вже повідомляла медіаагенція «Останній Бастіон», військово-релігійний режим у Тегерані воліє на відстані махати кулаками й постійно викидати словесну жовч в етер. Нині іранці погрожують Києву.