В Україні 145 тисяч військових пенсіонерів можуть бути мобілізовані.
Україні існує величезний мобілізаційний резерв, про який майже не говорять. Це — військові пенсіонери. Люди, які мають досвід служби у Збройних силах, МВС, СБУ, Нацгвардії, Державній прикордонній службі та інших силових структурах.
Чимало з них пішли у відставку не через втрату боєздатності, а через досягнення вислуги років або через реформу, як це сталося з тисячами колишніх співробітників міліції після створення Національної поліції. І хоча офіційно вони вже «на пенсії», у реальності багато з них залишаються працездатними й фізично активними.
У мирний час така система здавалася прийнятною, але нині, під час війни, вона створює чимало питань. «Телеграф» вирішив дізнатися скільки таких людей налічується насправді та чи є вони корисними для війська?
У липні в публічному просторі активно обговорювалася цифра — 635,8 тисячі військових пенсіонерів, середній вік виходу на відпочинок яких становить 51 рік. Серед них, за інформацією ЗМІ, 145 тисяч є чоловіками призовного віку, які начебто не працюють, не проходять військову службу і водночас не мають офіційно встановленої інвалідності. Тоді ця інформація викликала справжній резонанс. Мовляв, сотня тисяч людей із військовим чи силовим досвідом могли б стати до зброї.
Після офіційного звернення «Телеграфу» до Пенсійного фонду України з’ясувалося, що фактичні цифри дещо інакші.
Отже, станом на червень 2025 року пенсії за вислугу років отримують 160 859 осіб віком від 45 до 60 років. Тобто мова йде про людей, які у своїй більшості все ще є працездатними й можуть виконувати завдання — особливо якщо йдеться про штабну, інженерну чи технічну роботу.
Серед них, 47 091 — працюють, але вже не у військовій сфері, а 98 120 офіційно є безробітними. Разом з тим 15 544 людини продовжують службу як військовослужбовці, а ще 104 особи виокремлені в категорію найманих працівників, які є мобілізованими або добровольцями.
Середній вік виходу на пенсію становить 44,19 року.
Водночас, як уточнюють у Пенсійному фонді України, статистичні дані стосуються лише пенсії за вислугу років. Спеціального обліку інвалідів серед отримувачів цього виду пенсій фонд не проводить.
Отже, лишається невідомим чи є ці військові пенсіонери реально спроможними нести службу, як і те, де вони зараз знаходяться — в межах України чи за кордоном.
Так чи інакше, у відповіді на запит «Телеграфу» Міністерство оборони чітко пояснило: наявність пенсії не є підставою для звільнення від призову під час мобілізації. Граничний вік перебування в запасі становить 60 років для рядового та офіцерського складу, та 65 років для вищого офіцерського складу, у тому числі генералів.
«Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію' не визначає, як підставу не призову на військову службу такий критерій, як наявність пенсії», — зазначається в офіційному документі.
Тобто формально майже всі військові пенсіонери є мобілізаційним ресурсом на рівні з іншими громадянами. Щобільше, у МОУ нагадали: навіть якщо людину призивають на службу, вона продовжує отримувати пенсійні виплати на весь період служби.
Міноборони також повідомило, що Верховною Радою України 16 липня 2025 року прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України 'Про військовий обов'язок і військову службу' щодо проходження військової служби за контрактом особами, які досягли граничного віку перебування на військовій службі».
Раніше люди, які майже досягли граничного віку служби, не могли укладати контракт, якщо залишався час менший за мінімальний строк служби. Тепер під час воєнного стану за письмової згоди командира військової частини та підтвердження придатності військово-лікарською комісією, на службу можуть приймати навіть осіб від 60 років. Для офіцерів такого віку рішення про контракт додатково погоджується з Генштабом або уповноваженим органом військового управління.
Для нових контрактників встановлюється випробування: звичайний строк від 1 до 6 місяців, а для людей віком від 60 років під час воєнного стану — 2 місяці.
Щобільше, для тих, хто приймається на контракт за новими правилами під час воєнного стану, граничний вік не встановлюється. Це означає, що вони можуть служити, поки триває воєнний стан, навіть якщо офіційно вже перевищили віковий ліміт. Для таких військовослужбовців контракт укладається на один рік. Його можна продовжити ще на рік за новим контрактом.
Контрактники старшого віку можуть бути звільнені хіба що через невдале проходження випробування або службову невідповідність.
Тут починаються нюанси. Аби зрозуміти як все влаштовано всередині, журналісти «Телеграфу» поспілкувалися з військовим пенсіонером, який конфіденційно пояснив особливості життя після завершення служби та можливі шляхи призову колишніх військових назад до лав. За його словами, реальна бойова цінність військових пенсіонерів залежить від кількох факторів і далеко не всі вони можуть одразу стати ефективними під час мобілізації.
Перш за все, це вік та стан здоров’я. Дехто з пенсіонерів ще здатний проходити марш-кидки й фізично витримувати бойові навантаження, а хтось уже має серйозні хронічні хвороби.
«Багато хто виходив на пенсію здоровим і придатним до служби. Проте вже через кілька років стан здоров’я може суттєво змінитися. Формально ж у документах такі люди залишаються «придатними». Багато з них повторно проходять військово-лікарську комісію лише у випадку мобілізації, яка може визнати їх непридатними», — пояснює співрозмовник.
Згідно з чинним порядком, військовозобов’язані мають проходити ВЛК щороку. «Але я на пенсії вже понад п’ять років і нікуди не ходив. У військкоматі придатність не підтверджував», — розповідає військовий пенсіонер.
Слід додати, що в реальності чоловіків за 50 років мобілізують нечасто — це неофіційна практика, яка пояснюється ставкою на більш витривалих у фізичному плані бійців.
Не менш важливими є спеціалізація та субординація. Сигналісти, інженери, сапери, розвідники та зв’язківці залишаються набагато ціннішими, ніж ті, хто працював у тилових службах. Як розповідав «Телеграф» раніше, на такі посади завжди є черга претендентів, тоді як бойові позиції фактично не закриваються.
Хоча, як говорить в розмові з «Телеграфом» адвокат Ігор Чудовський, військових пенсіонерів таки можуть призвати навіть на нижчу посаду, ніж та, яку вони займали до виходу у відставку. В такому разі військове звання зберігається, а посада може змінюватися відповідно до потреб.
Закон дозволяє призначати людей на нижчі посади у особливих випадках — коли в країні кризова ситуація, що загрожує безпеці, коли вводять воєнний стан або оголошують мобілізацію. Це чітко регламентовано підпунктом 6 пункту 82 Положення.
Окремі того, якщо спеціальність військового пенсіонера втратила актуальність, це не перешкода для призову. За словами адвоката, його можуть направити на споріднену спеціальність або ж на перенавчання. Обмежень у цьому сенсі немає.
«Мобілізований пенсіонер не має законного права відмовитися від посади чи наполягати на іншій. У випадку відмови йому може знадобитися адвокат, оскільки це вже може кваліфікуватися як ухилення з усіма наслідками у кримінальному провадженні», — говорить Ігор Чудовський.
Попри те, що в Пенсійному фонді обліковується близько 145 тисяч військових пенсіонерів, які не служать і не працюють у військових структурах, масового виклику їх до ТЦК не відбувається. Утім, це питання, за словами адвоката, належить до компетенції Міністерства оборони та керівників територіальних центрів комплектування.
«Логічно було б, щоб саме військові пенсіонери першими зверталися до ТЦК, адже вони є професійними військовими, усе життя навчалися захищати державу і отримували за це грошове забезпечення. Те, що дехто зараз уникає цього обов’язку, — питання радше моральне, ніж юридичне», — підсумував він.
Начальник групи комунікацій Полтавського обласного ТЦК та СП майор Роман Істомін у розмові з «Телеграфом» зазначив, що у разі потреби для Батьківщини військовим пенсіонерам до 60 років повістку можуть вручити як особисто під час перевірки документів на вулиці, так і надіслати поштою.
«До 60 років вони є військовозобов'язаними і на них розповсюджуються ті ж самі правила, що й на цивільних. Тому що вони, власне, і є станом на тепер цивільними. Певним винятком можна вважати людей, які звільняються і отримують статус військового пенсіонера зараз, після 2022 року. Бо якщо вони звільнилися під час війни, значить, мали на те підстави, а отже мають право на відстрочку (тому що пункти для отримання відстрочки і для звільнення з військової служби у своїй більшості корелюються). Але ж навіть ця відстрочка їм надається не тому, що вони військові пенсіонери, а на загальних засадах — вони звільняються, стають на військовий облік військовозобов'язаних і, як і цивільні громадяни, оформлюють собі відстрочку. І на них розповсюджуються усі правила військового обліку», — наголосив майор Істомін.
Водночас який відсоток цієї категорії громадян фактично був призваний до ЗСУ у 2022–2024 роках, у Генштабі на запит «Телеграфу» поки що не відповіли.
Між тим, додатковим стимулом для повернення колишніх силовиків до служби може стати питання суми військової пенсії. Соціальні навантаження в країні зростають, тоді як державних коштів вкрай обмаль. Щорічна індексація пенсій робить цю статтю видатків дедалі обтяжливішою для бюджету.
Уже зараз у медіапросторі з’являються прогнози про можливий перегляд пенсійних виплат військовим. Зокрема, йдеться про потенційне скорочення доплат та зміну системи перерахунків. Такі зміни цілком могли б спонукати частину досвідчених пенсіонерів повернутися на службу — бодай на контрактних засадах.