Вітчизняні чиновники плювати хотіли на те, як намагаються вижити українці із тимчасово окупованих росією міст і сіл. Головне — самопіар.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Станом на жовтень 2024 року нема немає ніякого відновлення, особливо потужного. А чому? Ну, бо наша держава цілеспрямовано позбавляється внутрішньопереміщених осіб.
Нам більше немає місця. Нам, тим хто втратив все, крім Батьківщини, закривають останню можливість якщо не почати з початку, то вижити; принаймні такий висновок можна зробити із проєкту бюджету.
Крім скорочення фінансування на підтримку евакуйованих в Україні шляхом чергового обмеження категорій, що мають право на допомогу (як би дико це не звучало), наш уряд дістався тих, хто планує почати своє нове майбутнє. Мова про скорочення програми «єВідновлення»!
Так, у 2025 році в проєкті бюджету на «єВідновлення» передбачено всього 500 млн грн. Причому, не бюджетних, а грантових коштів від Банку розвитку Ради Європи.
Для порівняння: від початку запуску у травні 2023 року на «єВідновлення» було спрямовано 13,5 млрд грн, але у 2025 році — 0 грн. І це не просто суттєве скорочення, а наочна демонстрація відношення як до ВПО, так і до економіки у цілому.
Чому? Ну, а тому, що «єВідновлення» це про будівництво нового житла замість втраченого, хай невеликий, але достатній мотиватор для забудовників; принаймні, в умовно безпечних містах, як Ужгород або Чернівці.
На сьогодні понад 68 тисяч родин уже отримали компенсації за «єВідновлення». За пошкоджене майно, у залежності від категорії, держава виплачує до 200 тис грн або 200-500 тис грн.
Водночас, на придбання нового житла або відбудову знищеного видаються житлові сертифікати, середня сума якого становить 1,6 млн грн. Це все потрапляє в нашу економіку з одного боку.
З іншого, це дає змогу евакуйованим соціалізуватись в нових містах, починати все наново, але з мінімальним базисом. Все це тепер скінчилося, наїлися і доста!
Чергова хороша (що рідкість само по собі) ініціатива уряду перетворилася на гарбуза. Держава вкотре демонструє через своїх міністрів, що евакуйовані не просто не цільова аудиторія для турботи, а дратівливий фактор, якого постійно намагаються позбавитися.
При тому, що кількість та географія евакуації зростає щомісяця. Щомісяця збільшується кількість людей зайвих державі, людей, в яких залишилась лише Батьківщина, що відвертається від них.