Вузол зв'язку.
Насправді, для забезпечення зв’язку закуплено дуже потужне та високоякісне обладнання. Воно змонтовано та підключено з дотриманням всіх вимог з забезпечення функціональноості та надійності. Будь який відвідувач бачить сучасне приміщення з клімат-контролем, кабельростами, апаратними стійками та іншим. Такий вузол має потужність, щоб підтримувати не одну, а декілька диспетчерських служб. Якби в такий вузол включили всіх таксистів та комунальників міста — у них було б не аби яке свято.
Встановлена АТС має можливість взаємодіяти зі всіма відомими (і невідомими) операторами зв'язку. І ось тут починається найцікавіше, те що не побачить жоден пересічний відвідувач. Цей надпотужний вузол зв'язку підключений лише до одного оператора — Укртелекома. Цей оператор – колишній монополіст телекомунікацій, привласнений Ахметовим за часів Януковича та перетворений у кульгаву качку. Більшість комерційних операторів та споживачів намагаються триматися якомога подалі від Укртелекома. Бо за цією схемою всі вхідні та вихідні дзвінки на будь-якого оператора фіксованого та мобільного зв'язку транслюється через такевузьке горлечко. Будь кому зрозуміло, що ця схема не додає надійності. Вона також не дозволяє передавати певну додаткову інформацію, на кшалт місцезнаходження об'єкту, короткі текстові повідомлення та інше. Але на красу малюнка для ЗМІ це точно не впливає. Як і на можливість піару для чиновників облдержадміністрації.
Приміщення CALL-центру.
Все дуже охайно. Свіженький пластик, багато скла, яскраві великі монітори — краса. Дівчата в біленьких халатах на робочих місцях мають особливо привабливий вигляд. Але з фахового погляду це більше схоже на комп'ютерний клуб, аніж на CALL-центр. Скоріш за все розумники, які це все проектували навіть не були у справжньому CALL-центрі, наприклад, компанії Київстар. Вони не спромоглися завітати навіть до диспетчерського центру будь-якої полтавської служби таксі.
Розміщення чергової зміни в такому центрі —окрема наука. Компанії з досвідом витратили на це дуже багато часу та коштів. Тим більше, що мова йде про службу, що повинна бути готовою працювати в кризових умовах з величезним навантаженням та з необхідністю прийняття швидких і правильних рішень. Загалом, немає наіть натяку на багаторівневе опрацювання виклику із створенням віддалених робочих місць у районних центрах. Та й сама ергономіка робочих місць у випадку критичного навантаження явно не продумана. Але ж знову, картинка для ЗМІ зроблена дуже привабливою.
Загалом видно, що над створенням цієї служби працювали ІТ-фахівці, а не зв'язківці. І основним завданням було бажання здивувати відвідувача, як сороку, блискучими цяцьками, великими кольоровими моніторами та лампочками, що блимають. При цьому обласні чиновники гордо заявляють, що побудували все «як у Європі». Шановні, в Європі та й загалом у цівілізованому світі, починають не з цього. У Полтавському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф зроблено все навиворіт. Створено, радше, малюнок для піару дирекції закладу та чиновників.Та це повинно бути в кінці кропіткої роботи зі створення інфраструктури зв'язку, максимально простої та надійної. Звичайно, що це завдання не з простих. Недавні теракти у Бельгії, які повністю паралізували мережі мобільного зв'язку, виявили недоліки у єдиній для всіх служб громадської безпеки системі зв'язку — проекту ASTRID. Але там така система хоча б існувала.
Які ж наслідки такого витрачання наших з вами грошей на непродуманий CALL-центр? Змоделюймо критичну ситуацію. Ми не будемо казати за війну читеракти, де об'єкти зв'язку є першочерговими цілями. Що відбувалося із зв'язком у Кримута на Сході України краще розскажуть учасники тих подій. Припустимо сталася буря середньої сили, наприклад, у Гадяцькому районі. За рахунок руйнування антен базових станцій та радіорелейних каналів значно знизиться якість мобільного звя'зку. Його залишки доб'є перевантаження мережі внаслідок паніки серед населення. Тому про яскраві картинки з GPS позиціонуванням та передачою кардіограм одразу забуваємо. Теоретично до швидкої можна буде додзвонится через фіксовану мережу, але яка кількість викликів пролізе через згадане вище «вузьке горлечко» — питання.
Припустімо, ми таки дозвонилися. Та яким чином черговий обасного CALL-центру буде пояснювати водієві, як проїхати до місця призначення, абослютно не тямлячи в географії району (і це стандартна для будь якої служби таксі операція). Кому це буде під силу, треба вручати Нобелевську премію. Теоретично ще десь хтось кудись зможе дозвонится. А якщо мережа мобільного зв'язку повністю вийде з ладу?
Упевнений, що обласні чиновники скажуть, нби це не вони видумали таку систему. Це все падлючий Київ шкодить. Все обладннання прислали і все запроектували не за наші з вами кошти. Тобто, наші очільники сумлінно виконали всі приписи «згори». Цікаво, якби в проекті було б передбачено накрити кожного чергового емальованою виваркою для захисту від шкідливого випромінювання моніторів, вони також це б виконали?
Насправді питань дуже багато. Чому до проекту не долучили жодне місцеве досвідчене підприємство? Може таких немає? Так ні. Подивімось за галузями:
Інтернет — «Солвер»
Фіксована телефонія — «ВАК»
Радіозв'язок — «Радіоком»
CALL-центри — тільки великих служб таксі нарахуємо з десяток.
Є повний набір. А ще є така цікава компанія «Арія».Лідер з обслуговування, побудови та проектування телекоммунікаційних мереж в державних масштабах. Працює на пів-України. Для них побудувати такий CALL-центр та вузол зв'язку — елементарне завдання.
Залучення місцевих фахівців вирішило б, насамперед, питання технічної підтримки, яку зараз доведеться чекати з Київа… мабуть.
Так шо ми маємо? Безглузде витрачання наших з вами грошей? Чи може це провокація, щоб у необхідний момент критично важлива служба не працювала? Відповідь не змусить на себе довго чекати.