Я маю честь і готовий, навіть у званні бригадного генерала, але на посаді звичайного рядового солдата, воювати за Україну.
Якщо, попри стан здоров'я, я зможу знищити ще одного окупанта, це принесе більше користі державі, ніж судовий процес і мій арешт.
Це дозволить мені зберегти честь. Прийміть це рішення — і українці будуть вам вдячні.
Уже в 2022 році, за півтора місяця до повномасштабної агресії росії, мене було призначено Головнокомандувачем Сил територіальної оборони.
Люди стали в стрій, маючи лише спортивні кросівки, і вступили в бій. Ніхто не читав бойові статути й не зважав на їхні вимоги.
А зараз мені закидають, що смуга бригади перевищувала норму.
Якщо в Україні у Генерального штабу немає достатньо бригад і озброєння, щоб дотримуватися норм, то в цьому винні не командири.
Я вірю в Україну і в українців. Вірю, що ми переможемо!
Слава Україні!